СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАВАРИ́ТИ
НАВА́РЮВАТИ
, юю, юєш, недок., НАВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док.
1
.
чого і без прям. дод.
Варячи, готувати в якій-небудь кількості страву або напій
.
– Ти мені там не дуже напікай та наварюй! Я тобі на це й грошей не дам
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Навариш завтра мамалиги? Я кукурузи
[кукурудзи]
принесу
(Т. Шевченко)
;
Поїду на село, там мені мамуня наварять липового цвіту і дадуть молока з гусячим смальцем
(Б. Лепкий)
;
Наваривши чаю в глиняному горшку й розіклавши на розстеленому рушнику все, що вони мають, вони подовгу сидять на шпориші перед хатиною й дивляться на зелено-фіалкові луки...
(І. Багряний)
;
– Моя стара обіцяє таких вареників сьогодні наварити! І тебе запрошує!
(В. Владко)
;
І за свій спокій випий... Правда, доброго вина я тобі наварила?
(Р. Іваничук)
.
2
.
чого і без прям. дод.
Виготовляти варінням яку-небудь кількість сталі
.
Досвідчений сталевар наварив за своє життя сталі чимало
(із журн.)
.
3
.
що.
Подовжувати який-небудь металевий виріб, приварюючи до нього шматок металу
.
Туди до нього чи то підкувати коня, чи наварити леміш .. ішли й ішли люди
(С. Скляренко)
;
Робочі органи культиваторів наварюють сормайтом
(з газ.)
;
// 
Приробляти, приєднувати зварюванням; приварювати
.
Отвори для кріплення шпор .. до того розбиті, що крізь них вільно пройде будь-який болт. Довелося наварювати електрозваркою
[електрозварюванням]
пластини
(М. Циба)
;
Цим шлангом під тисненням шести атмосфер піде повітря, розбризкає, видме геть залишки металу і шлаку, і тільки тоді можна буде наварити свіжий магнезит на під і залатати цю прокляту вибоїну
(В. Собко)
;
Хлопці .. наварили, на нашу просьбу, на арматурні ручки величенькі сталеві кульки
(М. Андрусяк)
.
4
.
що і без прям. дод., перен., розм.
Мати прибутки з якої-небудь діяльності
.
Вже за рік почав
[Алік]
робити складні повноформатні сайти, переважно для західних фірм, які на цьому сильно наварювали, використовуючи своїх київських партнерів
(С. Жадан)
;
Вона ще й наварила грошей в результаті цієї пригоди
(Є. Кононенко)
.
Ка́ші (пи́ва) не зва́риш (не нава́риш)
(1)
 
Навари́ти ґу́лю (пру́га)
ударами спричинити набряки, садна і т. ін. у когось
.
У нього був такий вигляд, ніби йому щойно у кабінеті
[директора заводу]
наварили ґулю
(Яків Баш)
;
Його рана в плече була дуже незначною: так собі вшкрябнуло, пруга наварило та й усе
(Іван Ле)
;
(2)
 
Навари́ти ка́ші (пи́ва, гірко́ї і т. ін.)
кому і без дод.
зробити що-небудь небажане, неприємне і т. ін.; наробити лиха, завдати клопоту
.
Такий-то був той гадюка, що наварив нам гіркої на довгі роки!
(П. Куліш)
;
Одні лише співчували йому пошепки .. Другі уникали розмови з ним. Мовляв, сам наварив каші, сам і їж
(Д. Ткач)
;
– Дай спокій, заступило мені, що я не бачив його перший. Наварив я собі пива
(Ірина Вільде)
.