СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАВА́РЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до навари́ти.
У хаті усе також напечене та наварене, і такі тут пахощі, що хоч би святим був, то і то не вдержишся, щоб не згрішити і чогось смачного, як мама не бачать, заздалегідь не покуштувати
(У. Самчук)
;
Наварений метал луснув, і саме цю тріщину на місці зварки
[зварювання]
і постарався зафарбувати Кирило Сидорович
(В. Собко)
;
Перочиннi ножички на всяк смак i калиту. Простi, з дерев'яними колодочками i навареним сталевим лезом
(Ю. Логвин)
;
// 
нава́рено, безос. пред.
Посадили молодих за стіл; страви ж було усякої наварено, була ж і горілка, була й варена
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
– За двісті метрів хутір. Тюпайте, тюпайте швидше, ракалії! Там для вас уже пельмені наварено!
(Григорій Тютюнник)
;
На ньому
[тракторі]
немає живого місця – ту деталь зварено електрикою, ту припасовано з іншої системи, ту знято з танка, ту розточено, наварено вищерблені зубці
(Ю. Яновський)
;
Будову автомобіля контролер контрольно-пропускного пункту знав добре й досвідченим оком помітив: на бензобак наварено ще один
(з газ.)
.