СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАВА́Р
, у, ч.
1
.
Рідина, насичена соком тієї речовини, того продукту, що в ній вариться, заварюється і т. ін
.
В темнику стоїть дев'ятиденний навар із вовчого лика
(М. Стельмах)
;
– А зараз рекомендую прополоскати зуби наваром дубової кори
(Ю. Збанацький)
;
Добродушні старенькі господарі кілька днів терпляче витягали молодого розвідника з лабет смертельної гарячки, відпоюючи його наварами з різнозела
(М. Андрусяк)
;
// 
Жир, що спливає на поверхні рідкої їжі під час варіння в ній тваринних продуктів
.
Щоб загладити недогляд, запропонував навіть борщу пенсіонерського, з качатиною сьогодні, з жирним наваром
(О. Гончар)
.
2
.
рідко.
Твердий осад на стінках посудини, у якій що-небудь кипить, випаровується; накип (у 1 знач.)
.
– Оскардами не лише зрубують навар в котлах, – дізнався Оверко, – а також тешуть дикий камінь
(К. Гордієнко)
.
3
.
перен., розм.
Додаткова плата або якась додаткова вигода щодо основної плати
.
– Зарплата добра. До двохсот п'ятдесяти виробляю... – Ну це на хліб, на молоко. А я питаю про навар?
(О. Бердник)
;
// 
Плата за яку-небудь послугу
.
І машинально видав
[механік]:
– Навар буде? Космонавт розгублено помацав кишені оранжевого комбінезона: – Десятку дам...
(А. Крижанівський)
;
Добре, що не сиджу склавши руки, на дефіцитах добрячий навар, та попробуй їх випиши на базі, тому вклонися, тому всміхнися
(Є. Пашковський)
;
// 
Прибуток, одержаний від продажу чого-небудь або яких-небудь торговельних операцій.
За кілька годин продали усі, віддали гроші Геркиній мамі за ручки, і мали навару по десять гривень кожен
(Ю. Покальчук)
;
Я й далі працюю на базарі .. Правда, навару ще кіт наплакав, бо всім треба на лапу дати і податки сплатити, зате – сама собі хазяйка
(Г. Тарасюк)
;
Члени кооперативу скуповували на базарі оптом м'ясо й перепродували його з великим наваром для себе
(із журн.)
.