СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
МИСТЕ́ЦЬ
, тця́, ч.
Те саме, що мите́ць.
Великий мистець був Менандр; .. під його руками каміння німе оживало і мармур неначе аж дихав, і мідь ворушилась, слонова кість і дерево всяке, і глина – усе воскресало у постатях дивних
(Дніпрова Чайка)
;
Сама й виліплю, з гіпсу. Або, ще ліпше, з каменю витешу. Правда, в цьому буде, м'яко кажучи, певна гіперболізація... Зате – який авангард! Над усі авангарди. А що мені? Тепер я – мистець! І маю право на самовираження
(Г. Тарасюк)
;
Ніщо не зрівняється з архітектурою і мозаїкою сміттярки, кожну деталь якої виношували невидимі мислителі і мистці...
(Ю. Винничук)
;
Тільки що Христя намірилася стрибнути, а Кравченко ззаду так її і підхопив під руки, так і зніс на повозку, аж Христя усміхнулася. – О, та ви ж і мистець свого діла! – сказала вона
(Панас Мирний)
.