СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
МИСЛЬ
, і, ж.
1
.
заст., книжн.
Те саме, що ду́мка 2
.
Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? Де мислі слід – художньо-творчі то#ми?
(П. Грабовський)
;
Рости, живи – і знай, що людська мисль, Що людська творчість – це найбільша мука, Найбільша радість на планеті!
(М. Рильський)
;
Відзначалися вони тільки пишним багатослів'ям і не мали сили в мислях
(П. Загребельний)
;
– Ну, молоде... а собі на умі... оно яка голова велика. Є де мислям усіляким розгулятися
(Ю. Винничук)
;
// 
Здатність мислити
.
Зберігало
[лице]
приховану під високим лобом світлу мисль, яка просвічувала крізь поважність моторошно величної задуми
(М. Бажан)
;
Весніє дух. І навесні, як щовесни, ясніє мисль
(І. Калинець)
;
Травень 1882 року. “Поганеньке тут моє життя, небоже, – раз у раз робота, котра вбиває мислі”
(Р. Горак)
.
2
.
розм.
Те саме, що ду́мка 1
.
Да вже пан Хмельницький добрі мислі собі мав
(з думи)
;
Хто зна за що, а чи не за ті мислі, які вмів Хюсам виписувати у своїх візерунках і за які зазнав смерті, – почалися паломництва до його могили
(Р. Іваничук)
;
Ноги аж гудуть від перевтоми, голова що тобі короба
[коробка]
порожня, всі мислі з неї повилітали
(П. Запаренко)
;
На хвильку маестро віддається польоту мислі
(Любко Дереш)
.
3
.
розм., поет.
Те, чим заповнена свідомість; думка (у 3 знач.)
.
Визирала собі Настя славного парубка під свої мислі й побралася з ним
(О. Кониський)
;
Розійдіться, журні мислі; Не туманьте мого чола!
(П. Грабовський)
;
О тиха пристане робочого стола, Де ще на якорях дрімають вірні рими, Де мислі щоглами підносяться стрункими, Струмують образи, як понадводна мла!
(М. Рильський)
;
– А ти борися з мислями своїми, та гляди, щоб не змогли вони тебе... – А мислі таки змагали молодого жупана
(І. Білик)
.
4
.
тільки одн., книжн.
Система переконань, поглядів, уявлень; світогляд
.
Для того, хто хотів би обізнатися з рівнем перекладацької мислі і з станом перекладацької справи на Україні, досить було б прослухати нараду перекладачів
(О. Кундзич)
;
Особливо могутній творчий відгомін знайшла мисль, поезія і особа Сковороди у безсмертній творчості П. Тичини
(В. Козаченко)
;
Найбільшою радістю для мене було усвідомлення того, що моя мисль знаходить відгук, є стимулом для роботи самостійної думки моїх молодших товаришів
(з публіц. літ.)
.
(1)
 
До ми́слі,
зі сл.
бути
,
припадати
і т. ін., кому і без дод.
подобатися, бути бажаним, приємним для когось
.
Було б не рубати Зеленої вишні. Було б не сватати, Коли не до мислі
(з народної пісні)
;
Не до мислі було Чорноті те бажання гетьмана
(А. Кащенко)
;
[
Антей
:]
Чи, може, то тобі якраз до мислі, що буде на позорищі стояти твоя подоба в домі переможця?
(Леся Українка)
;
[
Парубок
:]
Ну й що, що висватав? А як їй не до мислі?
(В. Мисик)
;
Прохання було графові до мислі; він одразу погодився і з сльозами на очах оддав дівчину тій панії, благаючи її добре про неї дбати
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
;
Літа́ти (леті́ти, блука́ти) / полеті́ти (поблука́ти) думка́ми (гадка́ми, заст. ми́слю)
Розтіка́тися ми́слями (ми́слію, ми́слю) по дре́ву
(2)
 
У (на) ми́слі (ми́слях)
у думках
.
– Він же вас увів у неславу, а я зовсім другу любов маю на мислях...
(П. Куліш)
;
– Можна було б прискіпатись і до трохи широких її брів, які я з начитаної наївності звав у мислі “соболиними бровами”
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Крушачи кайлом ніздрюватий черепашник, він перебирав у мислях різні варіанти втечі
(В. Малик)
;
Митрофан раз по раз непомітно зиркав на брата, мовби вивіряв його, мовби виважував щось у мислі
(Ю. Мушкетик)
;
А вже дівчата в плахтах, у намисті, вінки пускають за водою вниз. А вже гадають, хто кому на мислі, а хлопці зносять до багаття хмиз
(Л. Костенко)
.