МИСЛЬ

, і, ж.

заст., книжн.

Те саме, що ду́мка 2

Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? Де мислі слід – художньо-творчі то#ми?

(П. Грабовський)

;

Рости, живи – і знай, що людська мисль, Що людська творчість – це найбільша мука, Найбільша радість на планеті!

(М. Рильський)

;

Відзначалися вони тільки пишним багатослів'ям і не мали сили в мислях

(П. Загребельний)

;

– Ну, молоде... а собі на умі... оно яка голова велика. Є де мислям усіляким розгулятися

(Ю. Винничук)

;

Здатність мислити

Зберігало

[лице]

приховану під високим лобом світлу мисль, яка просвічувала крізь поважність моторошно величної задуми

(М. Бажан)

;

Весніє дух. І навесні, як щовесни, ясніє мисль

(І. Калинець)

;

Травень 1882 року. “Поганеньке тут моє життя, небоже, – раз у раз робота, котра вбиває мислі”

(Р. Горак)

розм.

Те саме, що ду́мка 1

Да вже пан Хмельницький добрі мислі собі мав

(з думи)

;

Хто зна за що, а чи не за ті мислі, які вмів Хюсам виписувати у своїх візерунках і за які зазнав смерті, – почалися паломництва до його могили

(Р. Іваничук)

;

Ноги аж гудуть від перевтоми, голова що тобі короба

[коробка]

порожня, всі мислі з неї повилітали

(П. Запаренко)

;

На хвильку маестро віддається польоту мислі

(Любко Дереш)

розм., поет.

Те, чим заповнена свідомість; думка (у 3 знач.)

Визирала собі Настя славного парубка під свої мислі й побралася з ним

(О. Кониський)

;

Розійдіться, журні мислі; Не туманьте мого чола!

(П. Грабовський)

;

О тиха пристане робочого стола, Де ще на якорях дрімають вірні рими, Де мислі щоглами підносяться стрункими, Струмують образи, як понадводна мла!

(М. Рильський)

;

– А ти борися з мислями своїми, та гляди, щоб не змогли вони тебе... – А мислі таки змагали молодого жупана

(І. Білик)

тільки одн., книжн.

Система переконань, поглядів, уявлень; світогляд

Для того, хто хотів би обізнатися з рівнем перекладацької мислі і з станом перекладацької справи на Україні, досить було б прослухати нараду перекладачів

(О. Кундзич)

;

Особливо могутній творчий відгомін знайшла мисль, поезія і особа Сковороди у безсмертній творчості П. Тичини

(В. Козаченко)

;

Найбільшою радістю для мене було усвідомлення того, що моя мисль знаходить відгук, є стимулом для роботи самостійної думки моїх молодших товаришів

(з публіц. літ.)

◇

(1)

До ми́слі,

зі сл.

бути

припадати

і т. ін., кому і без дод.

–

подобатися, бути бажаним, приємним для когось

Було б не рубати Зеленої вишні. Було б не сватати, Коли не до мислі

(з народної пісні)

;

Не до мислі було Чорноті те бажання гетьмана

(А. Кащенко)

;

[

Антей

Чи, може, то тобі якраз до мислі, що буде на позорищі стояти твоя подоба в домі переможця?

(Леся Українка)

;

[

Парубок

Ну й що, що висватав? А як їй не до мислі?

(В. Мисик)

;

Прохання було графові до мислі; він одразу погодився і з сльозами на очах оддав дівчину тій панії, благаючи її добре про неї дбати

(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

;

Літа́ти (леті́ти, блука́ти) / полеті́ти (поблука́ти) думка́ми (гадка́ми, заст. ми́слю)

див.

літа́ти

;

Розтіка́тися ми́слями (ми́слію, ми́слю) по дре́ву

див.

розтіка́тися

;

(2)

У (на) ми́слі (ми́слях)

–

у думках

– Він же вас увів у неславу, а я зовсім другу любов маю на мислях...

(П. Куліш)

;

– Можна було б прискіпатись і до трохи широких її брів, які я з начитаної наївності звав у мислі “соболиними бровами”

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Крушачи кайлом ніздрюватий черепашник, він перебирав у мислях різні варіанти втечі

(В. Малик)

;

Митрофан раз по раз непомітно зиркав на брата, мовби вивіряв його, мовби виважував щось у мислі

(Ю. Мушкетик)

;

А вже дівчата в плахтах, у намисті, вінки пускають за водою вниз. А вже гадають, хто кому на мислі, а хлопці зносять до багаття хмиз

(Л. Костенко)