СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
МИСЛИ́ВСЬКИЙ
, а, е.
Прикм. до мисли́вець і мисли́вство.
Андрій Степанович тут же розповів про кілька мисливських пригод, коли полюють на ведмедів
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Перший сніг нагадав Вікторові дитинство. Заглядання в вітрину мисливської крамниці на Олександрівській, за музичною школою
(Олекса Ізарський)
;
Петро Антонович почав оповідати свої мисливські пригоди
(М. Олійник)
;
// 
Який застосовується в мисливстві, належний мисливцям
.
Коли чує
[поет],
– гомін, крики, Десь мисливські сурми грають, Чутно разом, як собачі Й людські голоси лунають
(Леся Українка)
;
У витягнутій вперед руці він тримав поводок мисливського собаки, в правій – ремінець. З підперезаного величезного живота звисав важкий ягдташ, повний дичини
(О. Довженко)
;
У гущавині зелені траплялися альтанки, мисливські хатки
(Ю. Смолич)
;
// 
Власт. мисливцеві, мисливцям; такий, як у мисливця
.
До будки сторожа біля пристані підходить зв'язковий. У нього легка мисливська хода, на ногах шкарбани
(Ю. Яновський)
;
Серце Максимове чомусь нагло затіпалось, у ньому на мить прокинувся мисливський чортик
(І. Багряний)
;
– Підтримайте колектив, товаришу Хаблак, відмежовуватись неетично, – авторитетно проказав Гуляйвітер. У його пристрасній мисливській натурі теж починало бродити
(В. Дрозд)
;
– Якщо вживати мисливську термiнологiю, то вас використовували для ловiв на живця
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.