СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
МЕРТВО́ТНИЙ
, а, е.
1
.
Те саме, що ме́ртвий 1, 2
.
Я, стоячи на порозі життя, перейняв той мертвотний дух могили, вдихнув його і поніс між люди
(Л. Кононович)
;
На щоках, незважаючи на мертвотну блідість, шкіра мала оксамитовий відсвіт
(Ю. Винничук)
;
* У порівн.
Обличчя жінки здалося тепер, зблизька, помарнілим, блідим, ніби мертвотним
(О. Копиленко)
.
2
.
перен.
Позбавлений ознак життя; заціпенілий
.
Тут
[на полігоні]
бомбили тільки ночами, іноді вдосвіта, а вдень ці розкидані по степу макети літаків, машин, ракет своєю мертвотною непорушністю здатні були нагнати лише сум і нудьгу
(О. Гончар)
;
Затуркані бажання золоті, І суєтою злякані довір'я, Як діти по мертвотній руйноті До себе знову лізуть на подвір'я...
(М. Вінграновський)
;
В разі чого доведеться перекимарити десь на каменях. Але не тут, серед вітролому, від хащів якого паморочиться в голові. Не серед цієї мертвотної, могильної тиші
(Любко Дереш)
.
3
.
перен.
Відірваний, далекий від життя, позбавлений практичного значення; який гальмує розвиток, прогрес
.
Кожен злочин повинен завершуватися достатньою карою. Тільки так можна встановити на землі лад та гармонію. – Мертвотний лад і мертвотну гармонію, – сказав Микола Платонович
(Валерій Шевчук)
;
Найоригінальніша з ідей .. – це ідея тотальної неоригінальності всього, мертвотна і велична
(Ю. Андрухович)
;
// 
Який характеризується штучністю, схематизмом
.
Слова одні нам тішать слух і зір, А інші нас відштовхують раптово, В одних – огонь і істина жива, А є й мертвотні, крижані слова
(М. Рильський)
.