СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
МЕРТВОНАРО́ДЖЕНИЙ
, а, е.
1
.
Який народився мертвим; протилежне
живонароджений
.
У лiсi, в пiщанiй колії, лежало мертвонароджене телятко, бiля якого чигали голоднi собаки i вороння
(В. Яворівський)
;
У її сусідки по палаті Галини, яка так само побачила привид у вікні, передчасно почалися пологи. Вона ще й не знала, що дитя мертвонароджене...
(О. Чорногуз)
;
Той, кого ви називаєте Метром, підло викрав тебе, підмінивши мертвонародженим дитям
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
// 
у знач. ім. мертвонаро́джений,
ного,
ч.; мертвонаро́джена,
ної,
ж.
Той (та), хто народився мертвим
.
У 6 % мертвонароджених наявні хромосомні або геномні мутації
(з навч. літ.)
.
2
.
перен.
Зовсім безперспективний, непридатний для використання
.
Нереалізований винахід, як і неопублікований рукопис, лишаються мертвонародженими
(М. Дашкієв)
;
// 
Відірваний, далекий від життя; нежиттєвий
.
Закон не створив інститутів самоврядування й залишився мертвонародженим
(з наук. літ.)
.