СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
МЕРТВИ́ТИ
, влю́, ви́ш; мн. мертвля́ть; недок., кого, що.
1
.
Робити мертвим, позбавляти життя; убивати
.
Старих людей турки мертвили
(Сл. Б. Грінченка)
;
Червона кров розливалася по світу і все мертвила чи присипляла. Збуджувала тільки собак та жаб
(Валерій Шевчук)
;
* Образно.
Спека та посуха того літа Мертвили поле і серця в'ялили, І ждала благодатного дощу Земля в той рік
(М. Рильський)
.
2
.
перен.
Позбавляти життєвості, бадьорості
.
Старе коріння вросло в стару бідну голову й приросло до минулого, до неповторного, до померлого, і мертве мертвить і любов, і правду
(В. Винниченко)
;
– Тюрма, кажуть, мертвить душу, а від того й тіло трухне
(В. Канівець)
.