МЕ́РТВИЙ
, а, е.
1
. Такий, у якому припинилося життя; померлий; протилежне
живий
.Од мертвих бджіл меду не їсти
(Номис)
;Крайнєв і Яринка стояли біля труни, прощаючись з мертвим другом
(В. Собко)
;Гриміли бої, падали мої друзі – поранені чи мертві, і я знав лише одне: безконечний, страшний герць з якоюсь марою, з навалою, що заповнила нашу землю
(О. Бердник)
; * У порівн.
[
Урбан
:]
Я бачив сам, як він лежав холодний, неначе мертвий(Леся Українка)
;//
у знач. ім. ме́ртвий,
вого,
ч.; ме́ртва, вої,
ж.Мрець, мертва людина
.Мертвого з гробу не вертають
(прислів'я)
;Стеха з дочками, зібравшись у сіни, навзрид плачуть і мов – крий Боже – по мертвому голосять
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;– Ти любила єси князя? – роздратовано прорік Богдан. – Любила-м. До мертвих не ремствують, княже
(І. Білик)
;На цій землі хрести не тільки мертвим – живим і ненародженим хрести!
(І. Андрусяк)
;//
Про частини тіла мерця
.Плаче
[козак],
пада коло неї, Розкрива, цілує Мертві очі(Т. Шевченко)
;В черепі капрала щось тріснуло, і він застиг, його мертві зіниці вперлися в пополотнілих солдат
(Д. Білий)
;//
Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність)
.Осінь уже струсила з дерев частину їх літнього вбрання і насипала на землі м'який килим мертвого листя
(Б. Грінченко)
;Сіно таке слизьке, гладеньке, так гарно пахне, що кортить застромити всередину руку, зворушити мертве стебло і пустити з неволі придушений там дух материнки, горошку та буркун-зілля
(М. Коцюбинський)
;Навіть мертве дерево чуло, що вже надходить весна
(М. Стельмах)
;На галявині, оточеній скелями, було тепліше, вижухла мертва трава ледь-ледь ворушилася
(Ю. Винничук)
;//
перен.
Надзвичайно знесилений, стомлений (про людину)
.І Настя, і Явдоха пішли проводити до прийому не живого – мертвого Якова
(Панас Мирний)
;– Вся команда мертва від утоми
(Ю. Бедзик)
.2
. Такий, як у мерця; який нагадує мерця
. Прокіп втупив у нього вже мертві очі. Подумав. – Стріляйте в рот
(М. Коцюбинський)
;Безтямно підняв Євген руку і шпурнув каменем у те бліде, мертве обличчя
(О. Донченко)
;//
перен.
Який не має яскравості, блиску; тьмяний, блідий (про світло, барви)
.Блакитні вогні все розростались і цвіли на вершечках червоним, як хмари при сході сонця. По обличчях розлились мертві синаві тони
(М. Коцюбинський)
;На лиці та на грудях мені лежить мертве світло місяця
(В. Винниченко)
;Посріблені мертвим місячним промінням хмаринки були схожі на холодні пелюстки лілій
(Д. Ткач)
;Повільно попливла вгору, освітлюючи все мертвим зеленим світлом, ракета
(І. Багмут)
.3
. перен.
Позбавлений ознак життя
. Заворушилось людське життя на мертвому березі
(І. Нечуй-Левицький)
;Навпроти, за деревами, виднiвся великий будинок з мертвими чотирикутниками вiкон
(П. Загребельний)
;//
Порожній, спустілий (про дім, вулицю і т. ін.)
.Місто-форт тепер мертве, як мертві всі численні усипальниці, мечеті, кладовища моголів, розкидані всюди навколо Аурангабада
(В. Минко)
;Квіти, особливо пальми і аспарагуси, відразу навіяли життя у мертві кімнати
(Ірина Вільде)
;Будинок був мертвий. Все в ньому почорніло, зяяло рваними ранами
(С. Журахович)
;Миколка бiг далi. На перехрестi двох таких мертвих вулиць вiн зупинився; в який його бiк тепер?
(М. Вінграновський)
;//
Позбавлений руху; завмерлий, нерухомий (про машини, механізми, предмети)
.Робітники, які ще вчора стояли біля цих верстатів, пішли на фронт, і їх зараз ніким замінити. Кожний мертвий верстат був тепер злочином
(О. Донченко)
;Малеча бігла босоніж за боронами або гуляла у війну круг мертвих “тигрів”
(О. Довженко)
;Розбита зенітка ще й досі стирчала в небо мертвим хоботом
(О. Гончар)
;Треба виповзати нагору. Після двох таких спроб на полі бою зосталися мертві “тигр” і дві “пантери”
(Є. Доломан)
;//
Узагалі про все неживе на противагу живому
.– Чи ж можна мати світлий погляд на життя, живучи в тіснім, смердючім місті, .. де замість права живих рослин мертвий камінь навкруги оточує тебе...
(М. Коцюбинський)
;Він
[М. Кропивницький]
вийшов – сотні голубиних крил, Зірвавшися, в повітрі заплескали. Здавалося, і мертві стіни зали Враз ожили, весняних повні сил(М. Рильський)
;Без цього мертвого вугілля не вирувало б життя...
(О. Донченко)
;Ми тупо займались одним і тим же – пильнували зі зброєю в руках усе те мертве залізо
(Ю. Андрухович)
.4
. перен.
Який не порушується жодним звуком; безмовний
. Гостинець був навдивовижку мертвим. Навіть нічні птахи не хугали у заростях
(В. Єшкілєв)
;//
Про такий час, пору доби
.Тиша мертвої ночі запанувала в хаті
(І. Нечуй-Левицький)
;Поле після гуркоту канонади здавалося великим і тихим, як степ у мертву обідню пору
(О. Гончар)
.5
. перен.
Відірваний, далекий від життя
. Кожна література, якщо вона хоче бути не мертвою, а живою, зможе подати тілько те, що дає само життя
(Панас Мирний)
;Чого вартий один той Давид у Флоренції? Той Мойсей. Та роденівська Муза. То уже все архаїка. Мертве мистецтво. Молодь прагне живого
(Л. Костенко)
;//
Який характеризується відсутністю суспільного розвитку (про певний період у житті країни, народу)
.Цей час
[70-ті роки XIX ст.]
в Галичині був самим мертвим [найбільш мертвим],
як свідчать історики(М. Коцюбинський)
;Її
[Лесі Українки]
поеми й драми з'явилися в нашому сірому, безпросвітньому житті .. в ті мертві часи миколаївської реакції(М. Драй-Хмара)
;//
Не оживлений думкою, ідеєю, почуттям
.Довкола лежала безплідна, мертва краса
(Л. Дмитерко)
;Я написав йому, що віра без добрих справ – мертва, а добрі справи – це любов до ближнього
(В. Дрозд)
.Гробове́ (ме́ртве, моги́льне) мовча́ння <Гробова́ (ме́ртва, моги́льна) мо́вча́нка>
див.
мовча́ння
;Ме́ртва (моги́льна, гробова́, смерте́льна, німа́ і т. ін.) ти́ша
див.
ти́ша
;Ме́ртві бри́жі
див.
бри́жі
;Ме́ртві хви́лі
див.
хви́ля
1
;Ти́ха (ме́ртва) годи́на
див.
годи́на
1
.△
Ме́ртва вода́
див.
вода́
;Ме́ртва голова́
див.
голова́
;Ме́ртва петля́
див.
петля́
;Ме́ртва приро́да
див.
приро́да
;Ме́ртва то́чка
див.
то́чка
;Ме́ртвий по́крив
див.
по́крив
;Ме́ртвий про́стір
див.
про́стір
;Ме́ртвий ремане́нт (інвента́р)
див.
ремане́нт
;Ме́ртвий шар
див.
шар
1
;Ме́ртвий я́кір
див.
я́кір
;Ме́ртві акти́ви
див.
акти́в
2
;Ме́ртві мо́ви
див.
мо́ва
;Поро́жня (пуста́, ме́ртва) поро́да
див.
поро́да
.◇
Зру́шуватися (зру́шувати, руша́ти) / зру́шитися (зру́шити, ру́шити) з мі́сця (з ме́ртвої то́чки)
див.
зру́шуватися
;(1)
[І] ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б, просну́вся б і т. ін.):
а)
(перев. зі словоспол.
такий
,
що
,
жарт.)уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т. ін
.– Се, бгатці
[братці],
– каже, – така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку(П. Куліш)
;б)
(перев. із словоспол.
так
,
що
)дуже сильно, гучно і т. ін
.Павло міг би привернути до себе увагу. І “Сербіяночку” станцював би так, що й мертвий прокинувся б, і гармошку взяв би
(М. Циба)
;Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б
(Є. Гуцало)
;І ме́ртвого (і ме́ртвих) розвесели́ти
див.
розвеселя́ти
;Ме́ртва бу́ква
див.
бу́ква
;Ме́ртве ца́рство
див.
ца́рство
;Ме́ртвий капіта́л
див.
капіта́л
;Ме́ртвий сезо́н
див.
сезо́н
;Ме́ртвий сон
див.
сон
1
;Ме́ртвий штиль
див.
штиль
1
;Ме́ртвою (залі́зною, смерте́льною) хва́ткою
див.
хва́тка
;На ме́ртвій то́чці
див.
то́чка
;Ні живи́й ні ме́ртвий (рідко вме́рлий)
див.
живи́й
;Таки́й, що здере́ з [живо́го й] ме́ртвого
див.
здира́ти
;(2)
Як (мов, ні́би і т. ін.) ме́ртвий
:а)
дуже стомлений, млявий і т. ін
.Після змагань усі були як мертві
(із журн.)
;Як мертвий повертався додому він майже ні з чим
(з газ.)
;б)
блідий, нерухомий і т. ін
.Галя вже водою підвела її
[Параску]
знову на ноги, а то як мертва лежала та тілько зубами цокотіла(Панас Мирний)
;в)
чимось приголомшений, стурбований і т. ін
.Ілля ступав як мертвий, ні на кого не дивлячись
(В. Малик)
;Збайдужіла – ніби мертва – мама сиділа, не відбираючи хусточки від очей
(М. Матіос)
;г)
(зі сл.
спати
)міцно, непробудно
.Вже й будить їх, а вони
[діти]
сплять як мертві...(М. Коцюбинський)
;Два сусіди по камері сплять мов мертві. Вони лежать скорчившись
(П. Колесник)
;– Підйом! – гукає Зав'ялов. – Підйом! – Лежимо як мертві
(Є. Доломан)
;Наступну ніч я спала солодко, ніби мертва
(С. Андрухович)
;Як (мов, ні́би і т. ін.) ме́ртвому (уме́рлому) кади́ло
див.
кади́ло
;(3)
Як (мов, ні́би і т. ін.) по ме́ртвому (по вме́рлому, по ме́рлому і т. ін.),
зі сл.
– голосити
,
заводити
і т. ін.дуже сильно, голосно, нестримно і т. ін
.Ігната під руки до розправи.., а мати ж то, бідна мати, за ним наче по мертвому голосить!
(П. Куліш)
;Бовкуниха заголосила наче по мертвому
(О. Кониський)
;Аж стіни ревнули плачем. Баби заводили, як по мерлому
(Г. Хоткевич)
.