МЕ́РТВИЙ

, а, е.

Такий, у якому припинилося життя; померлий; протилежне

живий

Од мертвих бджіл меду не їсти

(Номис)

;

Крайнєв і Яринка стояли біля труни, прощаючись з мертвим другом

(В. Собко)

;

Гриміли бої, падали мої друзі – поранені чи мертві, і я знав лише одне: безконечний, страшний герць з якоюсь марою, з навалою, що заповнила нашу землю

(О. Бердник)

;

* У порівн.

[

Урбан

Я бачив сам, як він лежав холодний, неначе мертвий

(Леся Українка)

;

у знач. ім. ме́ртвий,

вого,

ч.; ме́ртва,

вої,

ж.

Мрець, мертва людина

Мертвого з гробу не вертають

(прислів'я)

;

Стеха з дочками, зібравшись у сіни, навзрид плачуть і мов – крий Боже – по мертвому голосять

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

– Ти любила єси князя? – роздратовано прорік Богдан. – Любила-м. До мертвих не ремствують, княже

(І. Білик)

;

На цій землі хрести не тільки мертвим – живим і ненародженим хрести!

(І. Андрусяк)

;

Про частини тіла мерця

Плаче

[козак],

пада коло неї, Розкрива, цілує Мертві очі

(Т. Шевченко)

;

В черепі капрала щось тріснуло, і він застиг, його мертві зіниці вперлися в пополотнілих солдат

(Д. Білий)

;

Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність)

Осінь уже струсила з дерев частину їх літнього вбрання і насипала на землі м'який килим мертвого листя

(Б. Грінченко)

;

Сіно таке слизьке, гладеньке, так гарно пахне, що кортить застромити всередину руку, зворушити мертве стебло і пустити з неволі придушений там дух материнки, горошку та буркун-зілля

(М. Коцюбинський)

;

Навіть мертве дерево чуло, що вже надходить весна

(М. Стельмах)

;

На галявині, оточеній скелями, було тепліше, вижухла мертва трава ледь-ледь ворушилася

(Ю. Винничук)

;

перен.

Надзвичайно знесилений, стомлений (про людину)

І Настя, і Явдоха пішли проводити до прийому не живого – мертвого Якова

(Панас Мирний)

;

– Вся команда мертва від утоми

(Ю. Бедзик)

Такий, як у мерця; який нагадує мерця

Прокіп втупив у нього вже мертві очі. Подумав. – Стріляйте в рот

(М. Коцюбинський)

;

Безтямно підняв Євген руку і шпурнув каменем у те бліде, мертве обличчя

(О. Донченко)

;

перен.

Який не має яскравості, блиску; тьмяний, блідий (про світло, барви)

Блакитні вогні все розростались і цвіли на вершечках червоним, як хмари при сході сонця. По обличчях розлились мертві синаві тони

(М. Коцюбинський)

;

На лиці та на грудях мені лежить мертве світло місяця

(В. Винниченко)

;

Посріблені мертвим місячним промінням хмаринки були схожі на холодні пелюстки лілій

(Д. Ткач)

;

Повільно попливла вгору, освітлюючи все мертвим зеленим світлом, ракета

(І. Багмут)

перен.

Позбавлений ознак життя

Заворушилось людське життя на мертвому березі

(І. Нечуй-Левицький)

;

Навпроти, за деревами, виднiвся великий будинок з мертвими чотирикутниками вiкон

(П. Загребельний)

;

Порожній, спустілий (про дім, вулицю і т. ін.)

Місто-форт тепер мертве, як мертві всі численні усипальниці, мечеті, кладовища моголів, розкидані всюди навколо Аурангабада

(В. Минко)

;

Квіти, особливо пальми і аспарагуси, відразу навіяли життя у мертві кімнати

(Ірина Вільде)

;

Будинок був мертвий. Все в ньому почорніло, зяяло рваними ранами

(С. Журахович)

;

Миколка бiг далi. На перехрестi двох таких мертвих вулиць вiн зупинився; в який його бiк тепер?

(М. Вінграновський)

;

Позбавлений руху; завмерлий, нерухомий (про машини, механізми, предмети)

Робітники, які ще вчора стояли біля цих верстатів, пішли на фронт, і їх зараз ніким замінити. Кожний мертвий верстат був тепер злочином

(О. Донченко)

;

Малеча бігла босоніж за боронами або гуляла у війну круг мертвих “тигрів”

(О. Довженко)

;

Розбита зенітка ще й досі стирчала в небо мертвим хоботом

(О. Гончар)

;

Треба виповзати нагору. Після двох таких спроб на полі бою зосталися мертві “тигр” і дві “пантери”

(Є. Доломан)

;

Узагалі про все неживе на противагу живому

– Чи ж можна мати світлий погляд на життя, живучи в тіснім, смердючім місті, .. де замість права живих рослин мертвий камінь навкруги оточує тебе...

(М. Коцюбинський)

;

Він

[М. Кропивницький]

вийшов – сотні голубиних крил, Зірвавшися, в повітрі заплескали. Здавалося, і мертві стіни зали Враз ожили, весняних повні сил

(М. Рильський)

;

Без цього мертвого вугілля не вирувало б життя...

(О. Донченко)

;

Ми тупо займались одним і тим же – пильнували зі зброєю в руках усе те мертве залізо

(Ю. Андрухович)

перен.

Який не порушується жодним звуком; безмовний

Гостинець був навдивовижку мертвим. Навіть нічні птахи не хугали у заростях

(В. Єшкілєв)

;

Про такий час, пору доби

Тиша мертвої ночі запанувала в хаті

(І. Нечуй-Левицький)

;

Поле після гуркоту канонади здавалося великим і тихим, як степ у мертву обідню пору

(О. Гончар)

перен.

Відірваний, далекий від життя

Кожна література, якщо вона хоче бути не мертвою, а живою, зможе подати тілько те, що дає само життя

(Панас Мирний)

;

Чого вартий один той Давид у Флоренції? Той Мойсей. Та роденівська Муза. То уже все архаїка. Мертве мистецтво. Молодь прагне живого

(Л. Костенко)

;

Який характеризується відсутністю суспільного розвитку (про певний період у житті країни, народу)

Цей час

[70-ті роки XIX ст.]

в Галичині був самим мертвим

[найбільш мертвим],

як свідчать історики

(М. Коцюбинський)

;

Її

[Лесі Українки]

поеми й драми з'явилися в нашому сірому, безпросвітньому житті .. в ті мертві часи миколаївської реакції

(М. Драй-Хмара)

;

Не оживлений думкою, ідеєю, почуттям

Довкола лежала безплідна, мертва краса

(Л. Дмитерко)

;

Я написав йому, що віра без добрих справ – мертва, а добрі справи – це любов до ближнього

(В. Дрозд)

Гробове́ (ме́ртве, моги́льне) мовча́ння <Гробова́ (ме́ртва, моги́льна) мо́вча́нка>

див.

мовча́ння

;

Ме́ртва (моги́льна, гробова́, смерте́льна, німа́ і т. ін.) ти́ша

див.

ти́ша

;

Ме́ртві бри́жі

див.

бри́жі

;

Ме́ртві хви́лі

див.

хви́ля

;

Ти́ха (ме́ртва) годи́на

див.

годи́на

△

Ме́ртва вода́

див.

вода́

;

Ме́ртва голова́

див.

голова́

;

Ме́ртва петля́

див.

петля́

;

Ме́ртва приро́да

див.

приро́да

;

Ме́ртва то́чка

див.

то́чка

;

Ме́ртвий по́крив

див.

по́крив

;

Ме́ртвий про́стір

див.

про́стір

;

Ме́ртвий ремане́нт (інвента́р)

див.

ремане́нт

;

Ме́ртвий шар

див.

шар

;

Ме́ртвий я́кір

див.

я́кір

;

Ме́ртві акти́ви

див.

акти́в

;

Ме́ртві мо́ви

див.

мо́ва

;

Поро́жня (пуста́, ме́ртва) поро́да

див.

поро́да

◇

Зру́шуватися (зру́шувати, руша́ти) / зру́шитися (зру́шити, ру́шити) з мі́сця (з ме́ртвої то́чки)

див.

зру́шуватися

;

(1)

[І] ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б, просну́вся б і т. ін.):

а)

(перев. зі словоспол.

такий

що

жарт.)

уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т. ін

– Се, бгатці

[братці],

– каже, – така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку

(П. Куліш)

;

б)

(перев. із словоспол.

так

що

)

дуже сильно, гучно і т. ін

Павло міг би привернути до себе увагу. І “Сербіяночку” станцював би так, що й мертвий прокинувся б, і гармошку взяв би

(М. Циба)

;

Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б

(Є. Гуцало)

;

І ме́ртвого (і ме́ртвих) розвесели́ти

див.

розвеселя́ти

;

Ме́ртва бу́ква

див.

бу́ква

;

Ме́ртве ца́рство

див.

ца́рство

;

Ме́ртвий капіта́л

див.

капіта́л

;

Ме́ртвий сезо́н

див.

сезо́н

;

Ме́ртвий сон

див.

сон

;

Ме́ртвий штиль

див.

штиль

;

Ме́ртвою (залі́зною, смерте́льною) хва́ткою

див.

хва́тка

;

На ме́ртвій то́чці

див.

то́чка

;

Ні живи́й ні ме́ртвий (рідко вме́рлий)

див.

живи́й

;

Таки́й, що здере́ з [живо́го й] ме́ртвого

див.

здира́ти

;

(2)

Як (мов, ні́би і т. ін.) ме́ртвий

а)

дуже стомлений, млявий і т. ін

Після змагань усі були як мертві

(із журн.)

;

Як мертвий повертався додому він майже ні з чим

(з газ.)

;

б)

блідий, нерухомий і т. ін

Галя вже водою підвела її

[Параску]

знову на ноги, а то як мертва лежала та тілько зубами цокотіла

(Панас Мирний)

;

в)

чимось приголомшений, стурбований і т. ін

Ілля ступав як мертвий, ні на кого не дивлячись

(В. Малик)

;

Збайдужіла – ніби мертва – мама сиділа, не відбираючи хусточки від очей

(М. Матіос)

;

г)

(зі сл.

спати

)

міцно, непробудно

Вже й будить їх, а вони

[діти]

сплять як мертві...

(М. Коцюбинський)

;

Два сусіди по камері сплять мов мертві. Вони лежать скорчившись

(П. Колесник)

;

– Підйом! – гукає Зав'ялов. – Підйом! – Лежимо як мертві

(Є. Доломан)

;

Наступну ніч я спала солодко, ніби мертва

(С. Андрухович)

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) ме́ртвому (уме́рлому) кади́ло

див.

кади́ло

;

(3)

Як (мов, ні́би і т. ін.) по ме́ртвому (по вме́рлому, по ме́рлому і т. ін.),

зі сл.

голосити

заводити

і т. ін.

–

дуже сильно, голосно, нестримно і т. ін

Ігната під руки до розправи.., а мати ж то, бідна мати, за ним наче по мертвому голосить!

(П. Куліш)

;

Бовкуниха заголосила наче по мертвому

(О. Кониський)

;

Аж стіни ревнули плачем. Баби заводили, як по мерлому

(Г. Хоткевич)