СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
МЕРЗО́ТНО
.
Присл. до мерзо́тний.
Мені було мерзотно гарно, мерзотно приємно, й солодкий, ламкий щем розтікався по мені
(Ю. Мушкетик)
;
Як він намагався стати своїм, як він зі шкіри ліз, аби його сприймали нормально! Ліз зі шкіри й розумів, наскільки мерзотно це виглядає
(С. Жадан)
;
// 
у знач. пред.
Їжа мене розслабила. Щоки почали горіть, очі стали важкі, немов їх щось видушувало з черепа, на душі ж стало мерзотно, як після найгидчого
[найгидкішого]
вчинку, якого нічим не поправити
(В. Винниченко)
;
– Ой-ой-ой! Я на неї й дивитися не хочу! – заволав пан Олавек, йому від самого нагаду про горілку стало мерзотно
(С. Тельнюк)
;
В той день я народився наново. І глибоко збагнув, що вбивати тварин, віднімати у них радість – підло, мерзотно, огидно
(О. Бердник)
.