СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
МЕРЗЛЯКУВА́ТИЙ
, а, е.
Чутливий до холоду (у 1 знач.), морозу (див. моро́з
1
1)
.
Був він худенький і такий мерзлякуватий, що у найжаркіший день, тільки залізе у воду, через хвилину вже цокає зубами
(В. Нестайко)
;
Мерзлякуватий від природи, він голоду так не боявся, як боявся холоду
(Н. Околітенко)
;
Данило, щоправда, встиг трошки змерзнути – на відміну від інших, таки був мерзлякуватий
(А. Кокотюха)
;
Кволе, мерзлякувате тіло кріпи травами. Жменьку трав, ягід, листя, гілок смородини, малини, суниці запарюй джерельним окропом і пий цілий день
(М. Дочинець)
;
// 
у знач. ім. мерзлякува́тий,
того,
ч.; мерзлякува́та,
тої,
ж.
Чутлива до холоду, морозу людина
.
Мерзлякуватому й на печі холодно
(прислів'я)
;
// 
Власт. людині, що відчуває холод, мороз
.
На обличчі його розлився якийсь мерзлякуватий синій відтінок
(І. Волошин)
;
Вітер подужчав. Марію всю пройняло мерзлякуватим ознобом
(Ю. Бедзик)
;
Таким знайомим, мерзлякуватим дрижачком продирає поза плечі, – можливо, це починається застуда
(О. Забужко)
.