СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
МАХИ́НЯ
МАХИ́НА
, и, рідко МАХИ́НЯ, і, ж., розм.
Важкий, громіздкий предмет, велика споруда і т. ін.
Церква чимала махиня, а здається легка така, аж вгору зноситься, мовби летіти хоче
(А. Свидницький)
;
Дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір'я прездорову махину. Фортеп'ян
[фортепіано]
ледве вліз у двері
(І. Нечуй-Левицький)
;
В приціл він бачив, як важка махина
[танк]
сунула просто на нього
(А. Головко)
;
Яка то несамовита морока міняти позицію й перетягати таку громіздку махину, як батарея тяжких гармат з усіма її причандалами!
(І. Багряний)
;
Старовинний годинник у дальньому кутку – невкладиста махина аж до стелі заввишки – одноманітним цоканням відзначав повільні коливання маятника
(Ю. Шовкопляс)
.