СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
МАТЮКА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., кого, що, розм.
Лаяти когось матюками
.
Де не взявся рудий бичок Мина.., відчинивши хвіртку отими рогами, що так засвербіли, і – гуру до Захарка! А той тоді почав матюкати проклятого Мину
(О. Довженко)
;
В садку заступом копає Огир, блідий, а він
[Матюха]
ще наганом по підбіччю. Ворушись, товстопузий, – і матюкає...
(А. Головко)
;
Кохан чув, як вони поверталися назад, перемовляючись і матюкаючи його на всі лади
(А. Кокотюха)
.