СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
МА́ТИ
2
, ма́ю, ма́єш, недок.
1
.
що.
Уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось
.
Лучче мати, як позичати
(Номис)
;
Мав я шаблю і рушницю, Ще й дівчину-чарівницю
(Я. Щоголів)
;
В Скрипчинцях був свій пан, та ще й небагатий; він мав тільки один присілок
(І. Нечуй-Левицький)
;
Хоч би малесеньку хатину Він
[Т. Шевченко]
мріяв мати над Дніпром
(М. Рильський)
;
– Він трошки випив... – догадується з гурту хтось. – За що? – Гроша щербатого в кишені не має! – категорично заперечує всевидячий Микола Проць
(В. Бабляк)
;
// 
кого.
Уживається для вираження наявності в когось дітей, родичів, близьких людей
.
Латин дочку мав чепуруху, Проворну, гарну і моргуху, – Одна у нього і була
(І. Котляревський)
;
Буде варт на світі жить, Як матимеш кого любить
(Т. Шевченко)
;
Танцювали гуляки, що не мали ні рідні, ні кутка, ні родини, нічого, крім вільного неба і вічного бенкетування душі своєї
(О. Довженко)
;
Доживши до глибокої старості, мав
[Рустічо]
чотирнадцятеро дітей і п'ятдесят шестеро онуків, з яких пам'ятав поіменно лише перших п'ятьох
(Ю. Андрухович)
;
// 
у сполуч. з кільк. числ. та ім.
рік
,
літа
.
Уживається на означення чийогось віку
.
Один з них
[подорожніх],
одягнений у широкі сині шаровари.., мав не більше як двадцять п'ять літ
(М. Коцюбинський)
;
Зустрів я хлопчика. Малий мав років десять чи дванадцять
(В. Сосюра)
;
Хлопець мав небагато літ, але вдався міцний, кремезний
(І. Білик)
;
// 
у сполуч. з кільк. числ. та назвами мір.
Уживається на означення об'єму, розміру й т. ін. чого-небудь
.
Кімната Сідалковського мала п'ятнадцять квадратних метрів
(О. Чорногуз)
;
Книжка має сто сорок сторінок
(С. Процюк)
;
// 
Виражає наявність у кого-, чого-небудь певної ознаки, властивості, якості
.
Сама
[наймичка]
була висока з себе, огрядна; брови мала чорні, широкі та густі, як з сукна
(Марко Вовчок)
;
[
Лев
:]
Коли ж сестра таку натуру має, що з нею й не зговориш
(Леся Українка)
;
За кормою на тросі прив'язано маленького пузатого човника. Він має таку ж форму, як дубок
(Ю. Яновський)
;
Хаєцький, маючи напрочуд тонкий слух, завжди перший ловив наростаючий свист снаряда або шавкотіння важкої міни
(О. Гончар)
;
// 
Одержувати, заробляти що-небудь
.
Як дбаєш, так і маєш
(Ганна Барвінок)
;
Він один щодня здіймав панові п'ятдесят-шістдесят тонких рун. За кожне руно мав по дві з половиною копійки
(М. Стельмах)
;
// 
Обіймати яку-небудь посаду, бути якоїсь кваліфікації і т. ін.
То родом з Глухова, юриста, Він має чин канцеляриста
(І. Котляревський)
;
– Пробачте, – сказав Борковський, – але як же ви, не маючи освіти і військової підготовки, можете працювати в чині командира бригади?
(О. Довженко)
.
2
.
кого, що.
Уживається на означення того, що хто-, що-небудь є в чийомусь розпорядженні, користуванні, а також указує на наявність чогось у когось у певний момент, період
.
– Держи! Лови! Маємо! Держимо! – розносилося по тихій погоді уночі. Схопили Кармеля
(Марко Вовчок)
;
[
Деїфоб
:]
Та що се, невже моя сестра служниць не має, що й не докличешся нікого?
(Леся Українка)
;
Вівці мають маленькі голосні дзвіночки на шиях...
(О. Гончар)
;
// 
розм.
Зазнавати покарання, докорів і т. ін
.
Люди хотіли голіруч землю узяти, а тепер мають: хто їсть сиру, хто копає її в Сибірі
[Сибіру]...
(М. Коцюбинський)
.
3
.
що, у сполуч. з назвами стану та дії.
Уживається на означення стану, дії, на які вказує іменник у знах. відмінку
.
– Хто гонить? За що? – Не питайте! Все вам скажу потому, а тепер майте милість, сховайте мене, бо може бути смерть моя
(І. Франко)
;
Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад
(М. Рильський)
;
// 
Виявляти певні почуття, переживати щось
.
Були Латинці дружні люди І воюватись мали хіть
(І. Котляревський)
;
Гой ги! вороги! Ми не маєм ваги, Наша воля й слава
(Т. Шевченко)
;
// 
від кого.
Бути об'єктом певної дії, відчувати чиєсь ставлення
.
– Не сподівалась я од вас, козаків, таку собі наругу мати!
(Марко Вовчок)
;
Мар'янові хочеться схлипнути від цієї людської ласки, яку має від ученої людини
(М. Стельмах)
.
4
.
що, у сполуч. з абстр. ім. та інфін.
Уживається на означення дії, вираженої інфінітивом, яку виконує іменник у знах. відмінку
.
Кружляють, вурчать моторами юнкерси
[німецькі літаки].
Вони ще мають змогу сідати на міському іподромі
(О. Гончар)
.
5
.
кого, що за кого – що, розм.
Вважати когось, щось ким-, чим-небудь
.
Голова, як мав Дениса за чесного, то і не сказав, як він було проговорився
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Селяни .. не мають за гріх одного діла: возити в неділю .. снопи
(І. Нечуй-Левицький)
;
[
Онися
:]
Чули? За темну дівку мене має
[пані Людмила].
Коровою хоче підкупити
(Д. Бедзик)
.
6
.
з інфін.
Указує на чиюсь потребу робити (зробити) що-небудь
.
– Що маємо робити? Як маємо бути? Де його шукати маємо? – пита стара Кармелиха молодої невістки
(Марко Вовчок)
;
Давид сидів кінець стола, рився в книжках і виписував якісь цифри, помітки на клаптику паперу (мав же сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище)
(А. Головко)
;
Я виліз на запилюжену липу, старе крислате дерево. Смеркалося, і я вже от-от мав іти додому, як мене потягнуло покорити ще одну “висоту”
(Любко Дереш)
;
// 
Бути змушеним через обставини робити (зробити) що-небудь
.
– Чортзна-що робиться! – занепокоївся тамбовський губернатор .. – Чому я, губернатор, маю дізнаватись останнім, що в мене в губернії об'явився вчений?
(О. Довженко)
;
// 
Збиратися, намірятися що-небудь робити (зробити)
.
Як в північ самую глухую Еней лиш тільки мав дрімать, Побачив хмару золотую
(І. Котляревський)
;
Поки формувався поїзд, яким вони мали їхати до столиці, Ніколає та Кодру пішли вулицею невеличкого містечка
(М. Чабанівський)
;
Голуб, відправлений до Стена, уникнув гіркої долі багатьох своїх товаришів. Його випустили за межами володінь Корони, і він мав прилетіти не раніше післязавтрашнього вечора
(О. Авраменко)
;
// 
Уживається для творення форм майбутнього часу дієслова з відтінком обов'язковості, неминучості
.
Стріваю молодицю з повними відрами (се ж має пощастити – народ каже)
(Ганна Барвінок)
;
[
Любов
:]
Так все здавалось, немов щось має статись недобре у нас
(Леся Українка)
;
Стефа .. похитала пальчиком молочного зуба, який ось-ось мав би нарешті випасти, й мовила: – Я теж хочу в похід
(І. Андрусяк)
.
Відчува́ти (ма́ти) потре́бу
Де твоя́ (у те́бе, ва́ша, у вас і т. ін.) со́вість? <Де твоє́ (у те́бе, ва́ше, у вас і т. ін.) сумлі́ння?> <Май (ма́йте) со́вість (сумлі́ння)> <Нема́ (нема́є) со́вісті у те́бе (у вас, у ньо́го і т. ін.)>
(1)
 
Ма́є бу́ти
:
а)
 
(що)
повинно щось відбутися, настати
.
Од короля надійшов наказ – хутчій кінчати з козаками, бо мала бути війна зі шведами
(А. Кащенко)
;
Обід мав бути далеко пізніше
(Леся Українка)
;
Цього дня мало бути велике свято для жителів острова, де жили ескімоси
(М. Трублаїні)
;
б)
 
(хто)
хтось повинен прийти, прибути куди-небудь чи бути присутнім десь
.
[
Лукаш
:]
Чи тут ніхто не був без мене?
[
Килина
(шорстко):
]
Хто ж би тут бути мав?
(Леся Українка)
;
Яка година? За чверть десята. Зараз має бути депутат Рінкель
(В. Винниченко)
;
– А що, шинкарю, – спитав, – і досі приходить до тебе пан органіста
[органіст]?
– Зараз має бути, ясний пане!
(Валерій Шевчук)
;
в)
 
(хто, що)
імовірно хтось, щось міститися де-небудь
.
Через тиждень прилетів у Гетьманське посередник Кривинський, та прямо в предводительську канцелярію, де мала бути управа
(Панас Мирний)
;
Десь тут має бути схорон. Але де? Дупло або ще щось
(І. Білик)
;
– Щось не можемо достукатися. Хтось має бути всередині, бо ключ видно у шпарі
(Ю. Винничук)
;
(2)
 
Ма́ти ви́гляд
кого, чого, який
бути схожим на кого-, що-небудь
.
– Панно Анельо! – Вона біжить поперед мене, наче не чує і має вигляд миші, що хоче шуснути в шпарку
(М. Коцюбинський)
;
Вся його
[Антона]
невисока, вузлувата постать мала вигляд дубового окоренка
(С. Чорнобривець)
;
(3)
 
Ма́ти в собі́
що
характеризуватися, відзначатися чим-небудь
.
– А то отак як проманіжите ви нашого брата не раз та не два – не то чужому, своєму не повіре
[повірить].
Що найкращого має у собі, і те заховає на самий спід
(Панас Мирний)
;
Загальне бенкетування мало в собі щось чарівниче
(О. Довженко)
;
(4)
 
Ма́ти за зви́ча́й
мати звичку
.
Мали за звичай
[бійці]
голити один одному голови в усяких умовах, влітку і взимку
(О. Гончар)
;
(5)
 
Ма́ти зв'язо́к (спі́льність)
з ким – чим
бути пов'язаним із ким-, чим-небудь
.
Лишився біль у серці та безталання – і більш нічого... Ах, правда: лишилась ще глуха ненависть до всього, що зветься паном, що має спільність з школою, наукою, з законом...
(М. Коцюбинський)
;
Я під сурдинку кажу Севу кілька зайвих слів, що не мають зв'язку з моєю пропозицією
(Ю. Яновський)
;
Віск горить, бо має спільність він зі суттю вогневою
(М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі)
;
(6)
 
Ма́ти (знахо́дити) / знайти́ [вели́кий (значни́й)] по́пит
бути об'єктом широкого використання, успішно продаватися
.
– Оцей сир – такий роблять лише на Толерсі, а попит він має в усьому світі
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
Вироби з поліського кришталю все ширше знаходять попит серед населення
(з газ.)
;
Гетерозисні гібриди фундука знайдуть попит на ринку горіхів найближчим часом
(з навч. літ.)
;
(7)
 
Ма́ти зна́чення
бути важливим для кого-, чого-небудь
.
Що не кажи, а ці святки, цей свят-вечір
[святвечір]
.. мають для мене значення
(М. Коцюбинський)
;
– Закохався?! Хто вона? – Яке це має значення? Директор трикотажної фабрики
(В. Дрозд)
;
(8)
 
Ма́ти ім'я́ (йме́ння)
називатися, іменуватися
.
[
Елеазар
:]
І сміхом обізвалися дозорці: – Хіба як-небудь зветься ще руїна? Хіба ще ймення має дика пустка?
(Леся Українка)
;
– Я взяв собі в помічники тільки тих, хто, як і я, має ім'я Гасан
(П. Загребельний)
;
(9)
 
Ма́ти кло́піт
з ким – чим
дуже турбуватися, непокоїтися з якогось приводу
.
[
Люцій
:]
Я мав з ним клопіт! Та зате вже певен, що з ним заснула наша небезпека
(Леся Українка)
;
– Я оце вчився б, якби не київський родич, а так маю клопіт з вами
(Г. Пагутяк)
;
(10)
 
Ма́ти наго́ду,
з інфін.
могти, користуватися можливістю зробити, здійснити що-небудь завдяки сприятливим умовам
.
Дорога дружино. Пишу тобі з Бердичева. Я дуже сумую за тобою. І ось маю нагоду тобі написати
(О. Довженко)
;
В ті дні
[зими 1923 р.]
я мав радісну нагоду познайомитися з найвидатнішими письменниками Білорусії – Янкою Купалою і Якубом Коласом
(Т. Масенко)
;
Манглс уже побував у кількох далеких морських мандрівках, де мав нагоду довести свою кмітливість, наполегливість і витримку
(Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
;
(11)
 
Ма́ти наді́ю
надіятися, сподіватися
.
Не огледимось, як і рік мине, – майте надію
(Ганна Барвінок)
;
– Маю надію, що Траяну вистачило розуму запропонувати їм їхати разом
(О. Авраменко)
;
(12)
 
Ма́ти на меті́ <Ма́ти мето́ю (ці́ллю)>
що
прагнути здійснити що-небудь
.
Чи штука має метою подавати нам самі приємні образи? Зовсім ні. Вона часто малює нам муки – фізичні і душевні
(І. Франко)
;
Вони чогось годували Андрія Григоровича самою рибою. Бог їх знає, що вони мали на меті. Але щодня на сніданок, на обід, на підвечірок, на вечерю давали то сомину, то морену, то щуки
(В. Винниченко)
;
– А чому ви не радите мені, як розмістити вартісні папери? – запитав Мечислав, маючи на меті впіймати Гартмана на слові
(М. Білкун)
;
“Зелені” – це суспільно-політичний рух, що має ціллю зберегти для нащадків унікальну природу рідного краю
(з газ.)
;
(13)
 
Ма́ти на озбро́єнні
що:
а)
 
бути забезпеченим зброєю
.
Важка кіннота на озброєнні мала списи, мечі, великі щити
(В. Чемерис)
;
Вибігши зі складу, я оцінив ситуацію: одморозків було душ із десять, і всі мали на озброєнні автомати
(Л. Кононович)
;
б)
 
володіти засобами, обладнанням, знаннями і т. ін., потрібними для певної роботи, діяльності
.
Тепер, маючи на озброєнні дядькову книжку, Женька міг, заглядаючи в неї, раз у раз ошелешувати Котю, а то й саму тітку Оксану своєю обізнаністю
(М. Білкун)
;
Як же це важливо мати на озброєнні талант логічних доказів! Вміло провадити диспут – це не абищо
(Ю. Винничук)
;
(14)
 
Ма́ти пе́вність
у чому
бути впевненим у чомусь
.
Я збираюся до Криворівні, але чи не стане що на перешкоді, не маю певності
(М. Коцюбинський)
;
Обидва були ізгоями, й жоден з них не мав певності в прийдешньому дні
(І. Білик)
;
Якби я мала певність, Що він так само вірний, як і гарний, То зроду б мою душу Так не терзала ревність...
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
;
(15)
 
Ма́ти перекона́ння
яке
бути переконаним, упевненим у чому-небудь
.
Маю таке переконання, що ті типи
[поліцаї]
між собою різняться дуже мало
(Г. Хоткевич)
;
– Нащо нам сперечатися? Ми з тобою маємо однакові переконання
(П. Загребельний)
;
Мав переконання
[Мирон],
що чорна смуга невдач – то лиш випробування на право і готовність до успіху і слави
(Г. Тарасюк)
;
(16)
 
Ма́ти пра́во
яке, на кого – що
бути в змозі або здатним робити що-небудь, діставати щось у власність, користатися з чогось
.
Пані не має права жодного на нас!
(Марко Вовчок)
;
І я маю якесь право на батькове добро
(І. Нечуй-Левицький)
;
Кожне мало право налаяти його, нехтувати ним, бо він сирота
(М. Коцюбинський)
;
[
Монтаньяр
:]
Хіба Лавуазьє не мав би права академічним лавром заквітчатись
(Леся Українка)
;
– Ти ж знаєш, що я не маю права тримати тебе тут. Ти вільна робити, що хочеш
(С. Андрухович)
;
(17)
 
Ма́ти приє́мність,
у сполуч. з інфін.
:
а)
 
формула ввічливості, що вживається для пом'якшення дії, позначеної інфінітивом
.
Дуже ви засмутили мене звісткою про свою слабість, бо хоч не маю приємності знати Вас особисто, проте відчуваю живу симпатію до Вас
(М. Коцюбинський)
;
– Не знаю, чи ви, сер, мали приємність проглядати сьогоднішні газети, але там є низка статей з приводу вчорашнього інциденту
(Ю. Смолич)
;
б)
 
відчувати задоволення, втіху, насолоду від чого-небудь
.
Віднедавна університет, у якому маю приємність навчатися, був прийнятий до Європейської асоціації університетів
(з газ.)
;
(18)
 
Ма́ти репута́цію
кого, яку
уважатися ким-, чим-небудь
.
Молодий капітан мав репутацію відважного офіцера
(О. Гончар)
;
Гриць мав репутацію доброї, щедрої, хоч і безвольної людини
(В. Лис)
;
(19)
 
Ма́ти сло́во
діставати право виступити на зборах, засіданні і т. ін.
[
Голос покликача
:]
Руфін Емілій має слово
(Леся Українка)
;
Слова просить професор Кранц. Ну, що ж, слово має професор Кранц. Доктор Рудольф ясними, відважними, сталевими очима обводить набиту обличчями, як насінням огірок, залу й просить бути тихше
(В. Винниченко)
;
Він змінює тон голосу і урочисто проголошує: – А тепер слово має наш командир
(У. Самчук)
;
Вiн збентежено подивився на президiю, вийняв з кишеньки папiрця, поклав перед собою. – Слово має... Але того, кого назвав, у залi не було
(Ю. Мушкетик)
;
(20)
 
Ма́ти сміли́вість (смі́лість, хоро́брість і т. ін.),
перев. з інфін.
відважуватися, наважуватися на що-небудь
.
– Вліз у сім'ю, взяв чужу жінку... Май же сміливість чесно поквитуватись
(М. Коцюбинський)
;
Корнелія не має смілості заподіяти собі смерть, щоб мученицьки не вмирати в чорній земляній гробниці
(М. Матіос)
;
Граф має сміливість цього індивіда називати аристократом
(І. Драч, пер. з тв. Шекспіра)
;
(21)
 
Ма́ти спо́кій
бути спокійним, не турбуватися
.
Пан Адольф замикає касу. Ну, славити Бога, – напрацювався! Теперь маю спокій...
(Б. Лепкий)
;
Майте спокій! Хай вам гнів в серці не скипить
(В. Стус, пер. з тв. Й.-В. Гете)
;
(22)
 
Ма́ти (справля́ти, роби́ти) / спра́вити (зроби́ти) вплив
на кого – що і без дод.
впливати певним чином на кого-, що-небудь
.
Ця невеличка робота .. виявлятиме – який має вплив на душу людську краса світова
(Панас Мирний)
;
Він навмисно писав різними почерками, .. щоб можна було виграти час і побачити, який вплив справляють листи на тих, кому адресовані, – себто на нижчих чинів
(О. Іваненко)
;
Його звуть Лоренцано. Він з роду Медічі, але не тих, що мають вплив і владу в Італії, а з безвартісних
(П. Загребельний)
;
Чим сильніший вплив зробила народна пісня на пробудження і відродження народності, тим коротшим повинне було бути панування цього еклектизму
(І. Франко)
;
(23)
 
Ма́ти час
розпоряджатися вільним часом для виконання чогось; встигати зробити щось
.
– Не той ще вік ваш, щоб Бога пильнувати: ще матимеш час, – не зараз вам умирати
(Марко Вовчок)
;
Не зна́ти (не ма́ти, не дава́ти собі́) спо́ко́ю (поко́ю, супоко́ю)
(24)
 
Не ма́є супе́рників хто, що <Нема́є (нема́) супе́рників у кого – чого>
хто-, що-небудь перевершує всіх, все
.
Д. Павличко часто приголомшує нас численністю звичних рефлексій. І в цьому він не має суперників
(з наук. літ.)
;
В Австралії немає суперників за кількістю унікальних тварин і рослин
(з наук.-попул. літ.)
;
(25)
 
Не ма́ти (не зна́ти) спочи́нку (супочи́нку, спочи́вку)
не відпочивати
.
Летить голуб понад полем, Спочинку не має, І долини, і діброви, І луги минає
(Л. Глібов)
;
Приходилось
[Мотрі]
у чужих людей косити, хліб заробляти, спини не розгинаючи, спочинку не знаючи...
(Панас Мирний)
;
Ніколи не знав
[Іван]
супочинку; запряжений змалку до старості в тяжкий віз життя – тягнув його всіма жилами
(Мирослав Ірчан)
;
У білій сорочці ляже він під грушею і покладе на груди велетенські, чорні, покручені руки, що не мали спочивку ціле життя
(Ю. Яновський)
;
(26)
 
Не ма́ти нічо́го спі́льного
з ким – чим
не бути нічим пов'язаним з ким-, чим-небудь
.
Радикали заявили, що нічого спільного з москвофілами не мають і на жодну роботу з ними не підуть
(М. Коцюбинський)
;
У нас комедійних персонажів чомусь позбавляють розуму, а треба робити зовсім навпаки. Комедійний характер нічого спільного з розумовою недоладністю не має
(О. Довженко)
;
(27)
 
Не ма́ти спромо́ги
бути неспроможним
.
Як Пріам тіло Гектора, так вона мощі мужа свого виблагати мусіла і навіть заповіту його не мала спромоги як слід сповнити
(Б. Лепкий)
;
(28)
 
Не ма́ти су́мніву
в чому
не сумніватися, бути впевненим у чомусь
.
Брянський маленькими білими руками ввігнався в кременистий бруствер і легко вилетів наверх, не оглядаючись на бійців, наче не мав найменшого сумніву, що й вони зроблять те саме
(О. Гончар)
;
Ста́вити (ма́ти) за скот (скоті́в)
Чим мо́жу (мо́жемо, ма́ю, ма́ємо) служи́ти?
(29)
 
Ша́ну ма́ти
поважати, шанувати когось
.
[
Палажка
:]
Он як любенько балакають!.. Хто язиком грає, той і шану має
(М. Кропивницький)
;
І кожен в нас спеціаліст, І всякий шану має, Чи він обозник, чи танкіст, Чи чоботи латає
(С. Воскрекасенко)
.
Вважа́ти (ма́ти) за ща́стя
Зна́ти (ма́ти, тя́мити) смак
Зроби́ (зробі́ть, май, ма́йте) ми́лість (ла́ску)
(30)
 
[І] га́дки (ду́мки, в га́дці, в (на) ду́мці і т. ін.) [собі́] не ма́ти
:
а)
 
(чого, рідше про що)
зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь
.
– Поки в мене в таборі козаки да гармати, я ні про що й гадки не маю
(П. Куліш)
;
То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді – ніхто цього й на думці не мав
(Панас Мирний)
;
– Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого
(М. Коцюбинський)
;
б)
 
(що, рідше про що)
зовсім не знати чого-небудь, не здогадуватися про щось
.
Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав
(А. Свидницький)
;
Він і на думці не мав, що Жакліна – поетеса
(І. Муратов)
;
Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся
(О. Гончар)
;
Вони
[молоді референтки]
й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа
(В. Большак)
;
Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав
(Ю. Бедзик)
;
в)
 
не сподіватися чого-небудь або не уявляти, не чекати чогось
.
Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті, ніж такому
(Панас Мирний)
;
[
Платон
:]
Держись, Петре, такої роботи! .. Думав, ти непогано влаштувався, а щоб так – i гадки не мав
(О. Коломієць)
;
Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто
(П. Загребельний)
;
г)
 
(перев. з інфін.)
не виявляти бажання, наміру, не збиратися, не хотіти що-небудь робити, виконувати, здійснювати
.
Він і в думці не мав її сватати
(І. Нечуй-Левицький)
;
Й гадки не мала
[дружина]
міняти свої звички та уподобання
(Л. Дмитерко)
;
Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися
(П. Загребельний)
;
ґ)
 
ні про що не турбуватися, не піклуватися
.
[
Трохим
:]
Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
А калина з ялиною Та гнучкою лозиною, Мов дівчаточка, із гаю Виходжаючи, співають; Повбирані, заквічані
[заквітчані]
Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають, В'ються-гнуться та співають
(Т. Шевченко)
;
(31)
 
[І (ні, жо́дної)] рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти,
перев. відколи, скільки часу
нічого не їсти, не пити; бути голодним
.
Уже два дні не має він у роті жодної ріски
(О. Донченко)
;
Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку
(З. Мороз)
;
– Другий день росинки в роті не мали, – додав найстаріший і несміливо простяг руки
(П. Панч)
;
Старий бідкався, що вона
[інженерка]
зрання ріски в роті не мала
(В. Минко)
;
Й ріски в роті не мав від самого ранку
(Василь Шевчук)
;
З учорашнього дня не мав у роті ні ріски
(П. Гуріненко)
;
– З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав
(Є. Гуцало)
;
– З самого ранку рісочки в роті не мали...
(О. Сизоненко)
;
Кат ма́є
(32)
 
Кри́вду ма́ти
бути ображеним, скривдженим кимсь; ображатися
.
– Надіюся, любий брате, Що не будеш кривди мати
(І. Франко)
;
(33)
 
Май ро́зум!
уживається у знач. спонукання до мислення
.
Вгорі над кручею вибухає снаряд, і безсилі осколки хурчать над головою .. – Е, май розум! – гукає Хома, розважаючи всю роту, – куди ти стріляєш? Чого ти хочеш?
(О. Гончар)
;
(34)
 
Ма́ти Бо́га [в се́рці (в душі́, в животі́ і т. ін.)]
бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т. ін
.
– Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен?
(І. Франко)
;
– Понімаєш
[розумієш]:
не худоба
[ми],
а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш
(В. Винниченко)
;
– Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити
(М. Стельмах)
;
– Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?!
(В. Дрозд)
;
(35)
 
Ма́ти вагу́
бути значущим, важливим
.
У кожній роботі велику вагу має не тілько її зміст, а й те – як той зміст вироблено
(Панас Мирний)
;
(36)
 
Ма́ти (вважа́ти) ні за що (за ніщо́)
кого, що
ставитися до когось, чогось зневажливо, вважати когось, щось не вартим уваги
.
[
Бурлака
:]
Я свою отару знаю, і доглядаю, і обороняю, а ви свою ні за що маєте!
(І. Карпенко-Карий)
;
Було одразу ясно, що цей “спец” ні за що має всю цю роботу, ввесь цей суботник
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Заносилось на сварку. Ледацюга Любинський мав усіх молодших за ніщо і міг надавати буханців
(М. Сиротюк)
;
(37)
 
Ма́ти [вели́кий] зуб ([вели́кого] зу́ба)
проти кого, на кого
сердитися, гніватися на кого-небудь, затаїти злість проти когось
.
Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них
(О. Маковей)
;
Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи
(Г. Хоткевич)
;
[
Андрій
:]
Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і – не вийшло
(Я. Галан)
;
– Здрастуйте, – Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини .. зуб
(Ю. Смолич)
;
Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет .. – всі вони мали на мене зуб за Вероніку
(П. Загребельний)
;
(38)
 
Ма́ти [вели́кий] хист
до чого
уміти вправно, гарно, майстерно зробити що-небудь
.
І здатна вона була до всякого діла, до всякої роботи, мала великий хист до всього
(Панас Мирний)
;
[
Настя
:]
На кого не гляну, то всі дурні, хисту не мають ні до чого.
[
Хома
:]
Еге... Поки, знаєш, розчовпають, що воно і як...
(І. Карпенко-Карий)
;
(39)
 
Ма́ти [вели́ку] си́лу
:
а)
 
(перев. де)
бути відомим, впливовим і т. ін. (про людину)
.
[
Хуса
:]
Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона, – вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині
(Леся Українка)
;
б)
 
(перев. де)
бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т. ін.)
.
– А там, у районі, голос його
[сількора]
силу має
(О. Гончар)
;
в)
 
(над ким – чим)
впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями
.
Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу
(А. Кримський)
;
– Я, любії мої подруги, розкажу вам одну історію, .. щоб ви спізнали, яку силу має ваша краса над благородними серцями
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
;
г)
 
(з інфін.)
могти, бути спроможним зробити щось
.
Ваші оповідання радий буду перечитати .. Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть – у жовтні або в листопаді
(Панас Мирний)
;
– Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей
(Ю. Яновський)
;
ґ)
 
бути дійсним, чинним
.
В керівництві університету появилась нова особа .. на правах першого проректора, без санкції якого накази ректора не мали сили
(Ф. Бурлака)
;
У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу
(з мови документів)
;
(40)
 
Ма́ти / ви́робити до́брий смак
володіти хистом або набути здатності відчувати, розуміти гармонійність, витонченість, елегантність та прекрасне в чому-небудь
.
Має
[мати]
добрий смак, благородні погляди, любить літературу і штуку
(М. Коцюбинський)
;
Читач вирішив створити список книжок, які освічена людина українського походження і менталітету мала би прочитати, щоби краще зрозуміти себе та виробити добрий смак і адекватне сприйняття реальності
(з газ.)
;
(41)
 
Ма́ти ві́льні ру́ки
бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов'язками і т. ін
.
– Ті Кочубеї жити мені не дають. А мені треба тепер спокою, я мушу мати вільні руки
(Б. Лепкий)
;
(42)
 
Ма́ти ві́льну ру́ку
не обмежувати своїх дій
.
Віддавати за певну платню стільки-то годин нелегкої праці – не більше, аби лиш в іншому, в мріях, думках, переконаннях, у сумлінні мати вільну руку, – так сам він сформулював у листі до спокусника-брата той свій регламент
(С. Єфремов)
;
Був звичай, що ефори щороку наново виповідали ілотам війну, щоб у той спосіб спартіати мали вільну руку супроти своїх підданих
(І. Крип'якевич)
;
Отож у нас є певність, що він мав вільну руку: він міг фантазувати або так, або ще якось інакше
(О. Шугай)
;
(43)
 
Ма́ти во́лю
над ким, чим
вільно ким-, чим-небудь розпоряджатися; впливати на когось, щось
.
– Ви над собою волю маєте; ви розумніші мене, ви і мене навчайте
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Ой, Боже наш, Боже! Ти – всесвітній царю: Ти все бачиш, все знаєш... Ти один наглядаєш над землею – і маєш волю над нею...
(Панас Мирний)
;
(44)
 
Ма́ти [всі] кле́пки́ в голові́,
жарт.
бути розумним, розсудливим і т. ін
.
[
Перший старий ткач
(увіходить):
]
От кручені! Де тут розум?.. Хто ще має всі клепки в голові, зроду з вами
[ткачами]
не піде
(Леся Українка)
;
(45)
 
Ма́ти в тя́мці
що
знати, пам'ятати щось
.
– Ти ще собі тото
[те]
май у тямці, що ти найліпша ґаздиня в селі
(Л. Мартович)
;
(46)
 
Ма́ти го́стре о́ко (го́стрі о́чі)
бути спостережливим, дуже уважним, пильним і т. ін
.
Невесело зустрів його Арсенал. Начальник заводу – полковник – має гострі очі. Він пильний, безсердечний
(О. Довженко)
;
Максим мав очі дуже гострі, а головне – він мав величезний досвід нічних мандрів, набутий у постійних .. походеньках
(І. Багряний)
;
Око .. мав
[Дмитро]
гостре
(М. Стельмах)
;
(47)
 
Ма́ти до́брого язика́ (до́брий язи́к),
жарт.
уміти доладно, влучно, переконливо, дотепно висловлюватися або багато говорити
.
– Намолов сім мішків... – пробурчав нарешті кооператор. – Язика доброго має, – сказав Дмитро
(В. Підмогильний)
;
– Або ми з тобою в голодний край, а не поміж людей йдемо? – не втрачав надії Прокопчук. – Говоріть. Гаразд, що язика маєте доброго
(Григорій Тютюнник)
;
(48)
 
Ма́ти [до́бру] го́лову на [пле́ча́х (на в'я́зах, рідко на ка́рку і т. ін.)]
бути розумним, кмітливим, уміти розважливо, розсудливо міркувати і діяти
.
– Маю клапоть батьківської землі, маю освіту, маю голову на плечах, і якось проживемо з Марусею на світі, – сказав Ломицький
(І. Нечуй-Левицький)
;
– А все-таки, мабуть, добру голову на плечах має
[Перегуда],
– міркував уголос Сагайдак
(В. Кучер)
;
Колись-то Василь сказав, що вона
[Зоня]
має голову на карку
(Ірина Вільде)
;
Якщо Бракватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів'єро, має голову на в'язах
(Ю. Бедзик)
;
(49)
 
Ма́ти до́вгі (довже́зні) ву́ха,
жарт.
уміти дізнаватися, довідуватися про що-небудь маловідоме, приховуване, таємне і т. ін.; все добре чути
.
[
Другий голос
:]
Що ж ти там почуєш?
[
Третій голос
:]
Він має довгі вуха, не журіться
(Леся Українка)
;
Любий друже, – ти загинув! Язики попівські довгі, Довгі руки мають дуки, А народ довжезні вуха
(Л. Старицька-Черняхівська)
;
(50)
 
Ма́ти до́вгі ру́ки
привласнювати, брати чуже або зазіхати на чуже
.
Мав хлопчина довгі руки, а тому й попав на лаву підсудних
(з газ.)
;
(51)
 
Ма́ти до́вгого язика́ (до́вгий язи́к),
зневажл.
не стримуватися у розмовах, говорити багато зайвого, розголошувати таємниці
.
– Вона ж лепетлива і сама ж таки рознесе по сусідах недобру славу про мене .. Нехай лепече язиком, коли довгий язик має
(І. Нечуй-Левицький)
;
[
Золотницький
:]
Ти скажи спершу, чи довгого язика маєш?
[
Яким
:]
Як до чого. До таємниць – короткого
(Б. Грінченко)
;
(52)
 
Ма́ти ду́лю (тря́сцю, ді́рку від бу́блика і т. ін.),
зневажл.
нічого не досягти, не одержати, нічим не володіти і т. ін
.
За таким чоловіком лиху трясцю матимеш, а не черевики
(М. Стельмах)
;
– Де голова добрий, там і посіється, і вироститься. А поганий, то дулю матимеш
(із журн.)
;
(53)
 
Ма́ти ду́мку (га́дку, на ду́мці, рідше на га́дці і т. ін.):
а)
 
(про що)
думати про що-небудь, розмірковувати над чимсь
.
Скажи мені, серце моє, що маєш на гадці
(П. Чубинський)
;
Він ще тоді добре втямив, .. що небезпечно говорити те, що думає чоловік, що має на мислі...
(І. Нечуй-Левицький)
;
А тут ніхто, навіть мої хлопці не знають, що я за гадку маю
(І. Франко)
;
– Робіть так, аби моїм дітям кривди не було, бо я маю таку гадку, що відси я вже не годен вийти
(В. Стефаник)
;
З ранку до вечора залюбки розповідав би їй про все, що мав на думці
(І. Муратов)
;
б)
 
(з інфін., рідше що)
задумувати, замишляти що-небудь
.
– А може, .. знов має на думці недобрий замір, – тихо обізвалась Тодозя
(І. Нечуй-Левицький)
;
– А не говорили вам, що мужики мають думку подушно ділити панську землю? – Ні, цього я не чув
(М. Стельмах)
;
Може, щось інше має на думці? Може, .. вирішила звести з нею отут свої останні рахунки?
(О. Гончар)
;
Малося на думці, що всі озброєні захисники фортеці Бастилії повинні перейти в розпорядження повсталого міста
(із журн.)
;
в)
 
(кого)
сподіватися на одруження з кимсь; кохати когось
.
– Сватає тебе князь Єремія. Чи підеш ти за його
[нього]
заміж, чи, може, маєш на думці кого іншого?
(І. Нечуй-Левицький)
;
(54)
 
Ма́ти ду́шу
бути чуйним, доброзичливим, сердечним і т. ін
.
– Не гони, – кричить, – машину. Май же душу, не тряси! Не лети
(С. Олійник)
;
(55)
 
Ма́ти за ду́рня (за ду́рника)
кого
не зважати на когось, не рахуватися з ким-небудь, уважаючи когось нерозумним
.
Роман як Роман, а в класі Романа всі за дурня мають. Догадується він, що є тут якась кривда, а яка саме – не зрозуміє
(С. Васильченко)
;
– Зібрався курс, хоче допомогти йому, а він ніби має нас усіх за дурників
(Є. Гуцало)
;
(56)
 
Ма́ти за душе́ю
що
:
а)
 
володіти чимсь, якимись статками
.
– Чи має що за душею її
[Мелашки]
батько? – А чом же? Балаш, здається, людина з достатками
(І. Нечуй-Левицький)
;
– От люди! – скорботно промовив Пуголовиця. – Тому й про процент просю
[прошу]
тебе, що за душею не маю й копійки
(І. Багмут)
;
б)
 
думати, говорити, знати і т. ін. що-небудь
.
– Ви йому про це сказали? – Так, я йому все виклав, що мав за душею
(М. Ю. Тарновський)
;
– Називаєш плетухою... Ну, називай, коли кращих слів за душею не маєш для мене
(Є. Гуцало)
;
(57)
 
Ма́ти за люде́й
кого
ставитися з повагою до кого-небудь
.
– Розсуди нас з нашою Злощасною Долею, що споконвіку пеклом на нас дише; .. не хоче нас за людей мати
(Панас Мирний)
;
(58)
 
Ма́ти за плечи́ма (за спи́ною)
що
:
а)
 
(зі сл.
роки, літа, десятиліття
і т. ін.)
прожити якусь частину життя
.
Всього лиш шістнадцять літ має
[Світозар]
за плечима, а статечністю та й тверезістю мислення старших за себе, ба зрілих уже перемудрить
(Д. Міщенко)
;
Вона вже давно не працює у нашій школі, має за плечима близько 80-ти років
(М. Матіос)
;
б)
 
(перев. зі сл.
досвід
)
набути, здобути освіту, стаж і т. ін
.
Тритузний, мабуть, теж мав за спиною неабиякий досвід цієї складної ходьби, бо почувався аж надто впевнено
(О. Гончар)
;
Раїса дізналася, що генеральське звання її благовірному не світить, оскільки має за плечима тільки військове училище
(В. Лис)
;
(59)
 
Ма́ти за щось
кого
поважати, цінувати когось
.
Дуже йому було прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого
(Л. Мартович)
;
(60)
 
Ма́ти зглядь
на кого
:
а)
 
виявляти увагу, співчуття до кого-небудь
.
А хіба не однаково, де живе людина – чи в Москві, чи в Переяславі, чи в Підверках? Аби сама добра була, до людського горя чула, на бідного та нещасного зглядь мала...
(Б. Антоненко-Давидович)
;
б)
 
поважати, цінувати
.
Шануй кожного, то будуть люде
[люди]
зглядь мати
(Сл. Б. Грінченка)
;
(61)
 
Ма́ти кебе́ту:
а)
 
бути розумним, здібним, кмітливим і т. ін
.
Чи так, батьку-отамане? Чи гарно співаю? Ех, якби то!.. Та що й казать? Кебети не маю
(Т. Шевченко)
;
б)
 
(перев. до чого, заст. к чому)
уміти добре робити щось, розумітися на чомусь
.
Хто мав к чому яку кебету, Такого той шукав бенкету, Всі веремію підняли
(І. Котляревський)
;
Якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш, якщо ні, то значить – “кебети не маю!”
(Леся Українка)
;
Козак Мамай, сам до малювання маючи кебету, за короткі хвилини .. встиг на вільно виписаному образку тієї українки без похибки визнати руку якогось великого й своєрідного живописця, котрого .. на всьому широкому світі знали під іменням Рембрандта ван-Рейна
(О. Ільченко)
;
– Тепер він працює зоотехніком... Що ж, так тому й бути, коли має до того кебету
(В. Вільний)
;
(62)
 
Ма́ти ко́нтри
з ким
бути з ким-небудь у поганих стосунках
.
В консисторії був тоді Лев Кордасевич, який ще з давніших літ мав якісь контри з о. Квінтіліаном
(І. Франко)
;
(63)
 
Ма́ти коро́тку (ку́цу) па́м'ять
швидко забувати про кого-, що-небудь
.
[
Юлія
:]
Так? То таку коротку пам'ять маєте?
(І. Франко)
;
– Бракує вам міцного духу, пане Гармаш, – тихо заговорив шляхтич, – та й пам'ять маєте коротку...
(Н. Рибак)
;
Можна по-різному ставитися до будь-якої політичної сили (назвіть мені хоч одну білу й пухнасту!), але гріх мати куцу пам'ять
(В. Шкляр)
;
(64)
 
Ма́ти мі́сце
бути, траплятися і т. ін
.
– Мені з достовірних джерел відомо, з якою гідністю відстояли ви свою любов проти натиску декотрих .. чорнильних душ, які ще подекуди мають місце
(О. Гончар)
;
– Між іншим, такий прецедент уже мав місце понад сімдесят років тому. – Це коли Рада пішла в підпілля? – припустила Маріка
(О. Авраменко)
;
(65)
 
Ма́ти міцни́й (тверди́й, пе́вний і т. ін.) ґрунт під нога́ми
почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін
.
Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами
(М. Коцюбинський)
;
Вацулик і його товариші писали свій маніфест, вже маючи певний ґрунт під ногами
(О. Шугай)
;
(66)
 
Ма́ти музика́льне ву́хо
уміти тонко розуміти, сприймати та відтворювати щось на слух
.
Опріч знання різних діалектів, треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів
(М. Коцюбинський)
;
(67)
 
Ма́ти му́хи (му́ху) в но́сі <З му́хами (з му́хою) в но́сі>,
жарт.
бути неврівноваженим, вередливим і т. ін
.
Мама її трохи дженджурилася: емігрант, мовляв, бабій... Її мама взагалі мала мухи в носі
(В. Бабляк)
;
Все тобі не до шмиги; вічно з мухами в носі
(Є. Пашковський)
;
(68)
 
Ма́ти м'яке́ (до́бре, чу́ле і т. ін.) се́рце
бути добрим, поступливим, лагідним і т. ін
.
Їм здавалося, що сором'язливість почуттів найкраще прикрити від чужого ока шкаралупиною насмішки чи й масним словом, щоб ніхто не подумав, що парубок має м'яке серце
(М. Стельмах)
;
– Ти добрий, людяний, маєш чуле серце
(М. Сиротюк)
;
Подоляк мав добре серце
(М. Андрусяк)
;
(69)
 
Ма́ти на горі́хи (на ри́бу)
від кого і без дод.
:
а)
 
зазнавати неприємностей, невдачі, кривди і т. ін
.
Незважаючи на статки, на високі показники, недавно заморозили найвищу нагороду
[Богданові].
Тепер маєш на горіхи, не послухав молоду та зелену головиху, хотів і тут пальму першості...
(В. Большак)
;
б)
 
бути вилаяним, покараним
.
Мама стоять біля печі зажурені й зустрічають мене такими-о словами: – Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний
(І. Микитенко)
;
(70)
 
Ма́ти на о́ці (рідше на оча́х)
:
а)
 
(кого, що)
спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь; постійно бачити когось, щось, зважати на когось, що-небудь
.
– Домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали
(А. Головко)
;
– Залиштесь, будь ласка, коло палати .. Я весь час матиму вас на оці
(Ю. Шовкопляс)
;
[
Савич
:]
Нам би варто на оці мати парубка цього
(С. Голованівський)
;
б)
 
(кого, що)
вбачати, мати на увазі кого-, що-небудь
.
Бажавши, щоб поезії Руданського увійшли в друк, я мав на оці інтереси етнографів, фольклористів
(А. Кримський)
;
– Про нього, про агронома, про кого ж іще, – тепер уже відкрито сказала, кого мала на оці
(Є. Гуцало)
;
в)
 
(кого, що)
виявляти інтерес, приглядатися до кого-, чого-небудь
.
[
Чопорій
:]
Я завжди вашу Ольгу мав на своїм оці, вона буде добра невістка
(М. Кропивницький)
;
Я його давно маю на оці, най і то
[те]
знає
(І. Франко)
;
– Вже, певно, є на оці якась чорнявка?
(Василь Шевчук)
;
г)
 
(що)
пам'ятати, не забувати, знати
.
Цю характеристику Шевченкового правопису треба завжди мати на оці кожному, хто хоче досліджувати Шевченкову мову
(І. Огієнко)
;
ґ)
 
(що і без дод.)
надіятися, сподіватися на щось, чекати чого-небудь, ураховувати щось і т. ін
.
– Любка надійде, – я маю на оці й місце лишаю на правому боці
(А. Кримський)
;
д)
 
(з інфін.)
виявляти намір, збиратися зробити, здійснити щось
.
Мав на оці побувати в інституті, дізнатися про іспити
(Г. Коцюба)
;
(71)
 
Ма́ти на се́рці
що
непокоїтися чим-небудь, переживати через щось
.
– Чогось мій син журиться. Він щось має на серці та не хоче признаться
(І. Нечуй-Левицький)
;
(72)
 
Ма́ти на ува́зі
:
а)
 
(кого, що)
думати, знати про кого-, що-небудь, не називаючи, не згадуючи у висловленні
.
– Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши “Наталку Полтавку”, – трудно сказати
(Панас Мирний)
;
“Закохана”, – каже він про неї. Певне, має на увазі її прогулянки із Степашком
(О. Гончар)
;
– Що ж там було? – запитав я, маючи на увазі міліцію. – Все з'ясували?
(Є. Гуцало)
;
б)
 
(що)
говорити, намагаючись уточнити що-небудь
.
– Я маю на увазі створення запланованих спадкових змін
(О. Довженко)
;
в)
 
натякати на щось
.
– Ти й сама у нас, як Дон Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа..?
(О. Гончар)
;
г)
 
зважати на що-небудь, ураховувати щось
.
[
Парвус
:]
Май на увазі: відступникам немає воріття
[вороття]
(Леся Українка)
;
Тут хочеться сказати кілька слів про редагування класиків .. Передусім треба мати на увазі тип видання
(М. Рильський)
;
– Майте на увазі, товариші, що на плацдармі нам не минути зустрічі з танком
(О. Гончар)
;
ґ)
 
(з інфін.)
виявляти намір, збиратися зробити, здійснити що-небудь
.
– Можливо, інженер Синявін має на увазі скористатися деякими заощадженнями на дільницях
(Іван Ле)
;
(73)
 
Ма́ти не́руш у рука́х,
діал., жарт.
брати, привласнювати чуже, виявляти потяг до крадіжки
.
– Як говориться, “мав неруш у руках”, любив потягнути все, що лежало без догляду
(І. Франко)
;
(74)
 
Ма́ти нюх,
жарт.
добре орієнтуватися в будь-якій ситуації, у різних обставинах
.
– О-о! та він нюх має: зна, що кому треба; догодить всякому зможе
(Панас Мирний)
;
(75)
 
Ма́ти оба́чіння
на кого, над ким
виявляти увагу, бути милосердним, поблажливим до когось
.
Знайшла мене ой смертонька в чужій стороні, – май же, сестро, обачіння на діти мої
(з народної пісні)
;
Ще одні радили піти ще раз до директора .. й просити ще раз, аби мав над людьми обачіння, аби не збавляв їх весни Божої та й Великодня
(Марко Черемшина)
;
(76)
 
Ма́ти о́ко
перев. на що, до чого, рідше на кого
:
а)
 
приглядатися до чого-небудь, зацікавлюватися чимсь
.
Особливо на дві речі мали вони око
(І. Франко)
;
б)
 
бути здатним до чого-небудь, уміти робити щось
.
– Та я що... Я до всякої роботи маю око... – скромно сказав Марко Крутояр
(А. Шиян)
;
в)
 
наглядати, стежити за ким-небудь, за чиїмись учинками
.
До міста доніс пан, що має на селі такого чоловіка, що громаду бунтує, та просив, щоби на нього жандарми мали око
(Б. Лепкий)
;
(77)
 
Ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́ <Ма́ти лій під чу́бом>,
жарт.
бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін
.
– Не вчи ученого! – спогорда відповів Чорноволенко. – Самі під чубом лій маємо
(М. Стельмах)
;
Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен
(В. Большак)
;
Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе
(Л. Костенко)
;
(78)
 
Ма́ти пам'ятке́ о́ко
бути спостережливим, надовго запам'ятовувати побачене
.
Око .. мав
[Дмитро]
гостре і пам'ятке. Кине думкою на якийсь шматок землі – і вже він спливає перед ним зі своїми неповторними обрисами
(М. Стельмах)
;
(79)
 
Ма́ти під собо́ю ґрунт
бути зумовленим, виправданим чим-небудь, пояснюватися чимсь
.
[
Джаліл
:]
Якщо скосити люцерну, то сарана сяде на бавовник... Розпорядження директора не має під собою ґрунту
(Л. Первомайський)
;
Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт
(А. Хижняк)
;
(80)
 
Ма́ти пле́чі,
перев. де
бути під чиїмсь захистом, протекцією, спиратися в житті, у своїх діях на чиюсь підтримку
.
Мошко має всюди плечі
(І. Франко)
;
На жаль, не мала вона в родині дужих плечей, які були б і опорою, і надією, і розрадою
(із журн.)
;
(81)
 
Ма́ти поня́ття (уя́влення)
яке, про кого – що
знати, уявляти кого-, що-небудь у якійсь мірі
.
Про село вона мала досить туманне уявлення, бо бачила його лише з вікна залізничного вагона
(С. Добровольський)
;
Нарешті Каргат заявив, що має більш-менш точне уявлення про зміст своєї роботи на заводі, та попросив аж два тижні на обдумування свого остаточного рішення
(Ю. Шовкопляс)
;
(82)
 
Ма́ти поро́жню макі́тру на пле́ча́х,
зневажл.
бути нерозумним, нерозсудливим і т. ін
.
– Як маєш порожню макітру на плечах, стріляй! – бунтувався професор. – На твоєму
[бандита]
боці сила, на моєму – правда. Сила розвіється, а правда – ніколи!
(О. Гончар)
;
(83)
 
Ма́ти пристрі́ляне о́ко
розбиратися в чомусь, бути досвідченим, обізнаним
.
Незнайомець розглядає Шаміля. Має, видно, око пристріляне, – такого не обдуриш
(О. Гончар)
;
(84)
 
Ма́ти раху́нки
з ким, які
бути в поганих стосунках, у неладах і т. ін. з ким-небудь
.
Мундзьо.. говорив до Шарлоти довго, а притім бив кулаком об кулак, буцім грозив їй бійкою. Певне, мав з нею якісь домашні рахунки
(Л. Мартович)
;
(85)
 
Ма́ти ра́цію (сенс)
:
а)
 
правильно, слушно вважати, думати, говорити
.
– Ви абсолютно маєте рацію. Наша Батьківщина повинна ж колись перетворитись на .. сад
(О. Довженко)
;
– У суперечці народжується істина. – Знов ти маєш рацію, – згодився Васюта
(Ю. Шовкопляс)
;
– Шевченко має рацію, – сказав Гулак. – Найбільше зло – кріпаччина, і бити треба в неї
(Василь Шевчук)
;
б)
 
виявлятися слушним, правильним; бути обґрунтованим, переконливим (про думку, слова і т. ін.)
.
Ваша догадка має рацію, і я раджу вам піти шляхом, відзначеним мною на карті
(Н. Рибак)
;
(86)
 
Ма́ти робо́ту
з ким – чим
морочитись, клопотатися з ким-, чим-небудь
.
Дідона ж мала раз роботу, Як з ним побігла на охоту, Та грім загнав їх в темний льох...
(І. Котляревський)
;
(87)
 
Ма́ти ро́зум [у голові́]
:
а)
 
бути розумним, кмітливим, розважливим і т. ін
.
Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай
(Л. Глібов)
;
– Я не сказав би, – кохати не заборониш... Але ж батьки повинні мати розум у голові – то річ інша
(Ю. Яновський)
;
б)
 
не робити необдуманих учинків
.
Дорога кепська: чи саньми, чи возом – не розбереш. Подекуди й човном Не вадило б... Розумні – майте розум, Сидіть удома
(М. Рильський)
;
(88)
 
Ма́ти ру́ку,
перев. де
користуватися чиєюсь підтримкою, допомогою, протекцією і т. ін. (перев. впливової, знаної людини)
.
[
Дід
:]
Він скрізь руку має, а ми що?
(І. Карпенко-Карий)
;
Не такого вона роду, щоб її вислали. Вона скрізь руку має
(І. Микитенко)
;
В райцентрі він свій чоловік, руку має...
(К. Гордієнко)
;
Але прикинув
[Варчук],
що мати в губернії таку руку – велике діло
(М. Стельмах)
;
(89)
 
Ма́ти [свій] верх
над ким – чим, рідше в чому
бути головним у чомусь; керувати
.
Невістка уміє цілковито задобрити воркотливу свекруху, бажаючи мати у всім і все свій верх у хаті
(І. Франко)
;
Щоб на Крутогорі хтось верх мав над ними або хтось прогнав їх звідси, – та ви що, з кого смієтесь?
(М. Ю. Тарновський)
;
(90)
 
Ма́ти свій ро́зум [у голові́]
:
а)
 
діяти по-своєму, на власний розсуд, незалежно від інших
.
Людей питай, а свій розум май
(Номис)
;
Волосний сказав, що Мелашка не маленька, а коли зосталась у Києві, то вона мала свій розум у голові для того
(І. Нечуй-Левицький)
;
[
Робітник
:]
Ти гадаєш, небоже, що то мала робота – сімсот овець! Адже то живе, адже то кожде свій розум має
(І. Франко)
;
б)
 
уміти самостійно правильно, розумно вирішувати що-небудь
.
Гриць вважав, що має свій розум, то чого мусить слухатися тих німаків
(Ю. Винничук)
;
(91)
 
Ма́ти своє́ обли́ччя (лице́)
відрізнятися від інших людей, подібних предметів, явищ і т. ін.; бути оригінальним
.
Сучасне мистецтво має своє обличчя, хоч, може, ми його сьогодні так докладно не бачимо
(Б.-І. Антонич)
;
(92)
 
Ма́ти своє́ о́ко (свої́ о́чі),
перев. де
бути обізнаним із чимсь, поінформованим про щось, постійно дістаючи відомості від кого-небудь
.
Уряд на цей раз уже не пішов так легко за вказівками реакції .. Адже він мав свої очі й вуха на Вкраїні й міг бачити та чути, як поставився народ до Універсалу
(В. Винниченко)
;
(93)
 
Ма́ти свою́ сте́жку
бути оригінальним у чому-небудь
.
Поету годиться свою стежку мати, в літературу топтати, і в тебе, Соме, вона вже своя і давно тобою добре вторована!
(В. Чемерис)
;
(94)
 
Ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на оба́чності, на обере́жності і т. ін.)
бути обачним, насторожі; остерігатися, пильнувати
.
Максим шепнув .. деяким із своїх товаришів, щоб малися на бачності
(І. Франко)
;
Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності
(М. Коцюбинський)
;
Воно
[нещастя]
приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий
(О. Кобилянська)
;
(95)
 
Ма́ти се́рце
:
а)
 
бути чуйним, добрим, доброзичливим, порядним і т. ін
.
Я винен в тім лише, що серце, серце мав
(М. Зеров)
;
б)
 
ображатися, гніватися, сердитися на кого-небудь
.
– Оце, сусідо, маю на вас серце, – скаржиться жартом Петриха моїй матері
(С. Васильченко)
;
Козаки давно вже серце на султана мали за татар: скільки того ясиру перетягали бусурмани
(П. Панч)
;
Хоч бувало й обзивав мене.., а я на нього серця не мав
(І. Муратов)
;
– Ти не май серця на матір .. Вона має право гримати на тебе, вона тебе виховала
(Є. Куртяк)
;
– Я б на того приймака не мала серця, якби ж то людина. Ніколи тверезий не приходить
(Є. Гуцало)
;
(96)
 
Ма́ти се́рце з пе́рцем
бути запальним, гострим, дотепним і т. ін
.
– Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, – сказав Карпо
(І. Нечуй-Левицький)
;
(97)
 
Ма́ти сини́цю в жме́ні
задовольнятися тим, що є; не претендувати на щось більше
.
За синіми птахами ніхто не гнався, – гадаєте, лише я волів синицю в жмені мати?
(В. Дрозд)
;
(98)
 
Ма́ти сла́бість (слаби́нку, сла́бкість і т. ін.)
до кого – чого, жарт.
захоплюватися ким-, чим-небудь, не бути байдужим до когось, до чогось; любити когось, щось
.
Мав слабинку
[чоловік]
до різних красивих і чимось незвичайних речей, здебільшого дрібничок
(П. Козланюк)
;
У кожного свої пристрасті, свої дивацтва: один збирає марки, другий монети, третій колекціонує листівки. Твердохліб же мав слабість до снопів
(І. Цюпа)
;
(99)
 
Ма́ти сла́ву
:
а)
 
бути широковідомим, популярним
.
[
Руфін
:]
Видно, любий тестю, що ти давно вже в Римі не бував, а то ти б знав, хто має славу в Римі
(Леся Українка)
;
б)
 
(кого, яку)
вважатися ким-небудь
.
Мав
[Владко]
славу дуже забавного
[дотепного]
оповідача
(І. Франко)
;
Цей молодик має славу талановитого науковця. Але слава та – скоростигла і роздута
(Ю. Шовкопляс)
;
(100)
 
Ма́ти [собі́] на прикме́ті (на примі́ті)
:
а)
 
(кого)
виявляти інтерес, придивлятися до когось, виділяючи його серед інших
.
– Нехай Улас та Іван до тебе не чіпляються, бо для тебе маємо на прикметі когось кращого од тих двох лобурів
(І. Нечуй-Левицький)
;
– З нього був би неабиякий наводчик. Я мав його на прикметі
(О. Гончар)
;
б)
 
(кого)
спостерігати, стежити за ким-небудь, постійно пам'ятати про когось
.
Од того часу пан мав на прикметі Миколу й звав його бунтарем
(І. Нечуй-Левицький)
;
в)
 
запідозрювати когось у чому-небудь
.
Кожний легінь, котрий кємкував
[розумів],
що його мають на приміті, – уже був насторожі
(Г. Хоткевич)
;
Килина так говорила, ніби когось і на приміті мала. Бо що там не плещи, а стіну ж таки повалив хтось
(Є. Гуцало)
;
г)
 
(що)
думати про що-небудь, намічати щось
.
Хоцінський і справді був знайомий з Зосею, знав її, як польську добру патріотку, і мав на приміті запровадити її до Серединських
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Сидір собі мав на приміті ще один план
(А. Хорунжий)
;
(101)
 
Ма́ти [собі́] на умі́
що і без дод.
:
а)
 
думати про щось, розмірковувати над чимсь
.
“І як-таки за такого ланця
[Чіпку]
та вийшла така багачка, як Галя?” Старі діди та баби все те собі на умі мали
(Панас Мирний)
;
“Мовчання – золото, – мав Григор на умі. – Тому й мовчать усі глухонімі...”
(В. Симоненко)
;
б)
 
збиратися щось робити, замишляти що-небудь
.
“Мати зумисне втекла з гостинної
[вітальні] ..
Вона має щось на умі. Це неспроста. Що це за знак?..”
(І. Нечуй-Левицький)
;
(102)
 
Ма́ти спра́ву (ді́ло)
:
а)
 
(з ким – чим)
вступати в якісь стосунки з ким-небудь, підтримувати зв'язки з кимсь, з чимсь
.
– От ще новина: я вже не маю ніякого діла з “Дзвінком”
(Леся Українка)
;
Ватаг був з нього перший на всі гори, приймав
[він]
на увагу не людей, з котрими буде мати діло, а полонину
(Г. Хоткевич)
;
Кожний вам скаже, що то хата Ілька Чубатого, .. з яким мають діло тільки його приятелі
(В. Винниченко)
;
– Я з Оленкою буду справу мати. Ми вже з нею якось порозуміємося, – хитро підморгнув Гнат
(В. Кучер)
;
б)
 
(з ким)
зустрічатися, стикатися з ким-небудь
.
Гиря остаточно переконався, з ким має діло. Він глянув на Миколу спідлоба
(В. Гжицький)
;
Він зрозумів, з ким має справу. Знітився, зів'яв під твердим поглядом дівчини
(Д. Ткач)
;
– Ти знаєш, з ким нам доведеться мати справу на цьому плацдармі
(О. Гончар)
;
Бач, уявив, поганець, що має діло з тетерваком, якого легко можна накрить сільцем підступності
(Василь Шевчук)
;
в)
 
(з чим, рідше з ким)
займатися чим-, ким-небудь
.
– Я з мисливськими
[собаками]
мало справ мав... У війську я два роки порався біля вівчарок
(В. Дрозд)
;
г)
 
користуватися чимсь
.
Ми тепер не маєм діла з тими каганцями: світло яснеє палає сонечком над нами
(з коломийки)
;
(103)
 
Ма́ти страх [на душі́]
перед ким і без дод.
боятися кого-, чого-небудь
.
Пестив жінку, а зрідка й дітей, щоб не розбалувались та мали страх перед батьком
(М. Стельмах)
;
– Люди добрі! Питав тут Дмитро, хто має страх на душі. Я маю страх на душі. Ну, куди я з оцією ґирлиґою та проти їхніх дредноутів?
(О. Гончар)
;
(104)
 
Ма́ти тя́му (тя́мку) [в голові́]
:
а)
 
бути розсудливим, уміти розумно розібратись у чому-небудь, розуміти щось
.
– Хто має тямку в голові, той пристане на це. А як ні, то нам нема про що й балачку точити, – крикнув Єремія й вхопив у руки шапку
(І. Нечуй-Левицький)
;
б)
 
(до чого)
розумітися на чому-небудь, розбиратися в чомусь
.
Має тяму до римарства
(Сл. Б. Грінченка)
;
(105)
 
Ма́ти у рука́х
що
:
а)
 
(перев. зі сл.
ремесло
,
спеціальність
і т. ін.)
бути фахівцем у чомусь
.
Не один хотів би мати у руках таке ремесло, як я тепер маю
(Л. Мартович)
;
Той другий, фотограф, хоч і не багач, але й не бідує, бо має в руках тверде ремесло
(Г. Пагутяк)
;
б)
 
розпоряджатися, володіти, керувати чим-небудь
.
Пан є паном і може наробити багато лиха; підстароста може його наробити ще більше, тим паче, що має в руках сяку-таку озброєну силу
(Г. Хоткевич)
;
(106)
 
Ма́ти ха́ле́пу
зазнати неприємностей
.
Далі чумак каже погоничеві: – Вимий казан. Та гляди, не вишкрібай решток з казана на дні, бо матимеш халепу
(І. Цюпа)
;
– Не послухав ти мене, от і маєш халепу
(А. Хорунжий)
;
(107)
 
Ма́ти храп,
на кого, фам.
сердитися, злоститися на когось
.
Каже, же
[що]
на нього отаман має храп
(Сл. Б. Грінченка)
;
Тільки краєм ока я його
[майстра]
бачив, а одразу ж зненавидів так, що, мабуть, і сам мій батько не мав на нього такий храп, як я тоді
(Б. Антоненко-Давидович)
;
(108)
 
Ма́ти Христа́ в душі́ (в се́рці)
бути справедливим, милосердним, порядним, доброзичливим і т. ін
.
– Коли ваша ласка, обминули б, може, – болісно вговоряла стара. – Христа в душі не маєте? – знову допитувалася
(Іван Ле)
;
Від хати до хати пішов поголос: полковник людина добра, має Христа в серці. Другий би по світу з торбою пустив, а він, гляди, гроші ще дав, землю повернув
(Н. Рибак)
;
(109)
 
Ма́ти честь (ща́стя),
з інфін.
уживається для вираження гордості за щось, задоволення від чогось; бути удостоєним чого-небудь, із задоволенням здійснювати щось
.
– Я вже мав честь бути в вашому домі.. – почав Ломицький
(І. Нечуй-Левицький)
;
Я мав щастя бути учнем дорогої Ганни Антонівни...
(Ю. Яновський)
;
(110)
 
Ма́ти шано́бу
:
а)
 
(до кого) відчувати глибоку повагу, пошану до кого-небудь
.
Всі вони мали велику шанобу до пана Адама за його рівний характер, солідність і гуманізм
(М. Коцюбинський)
;
б)
 
(від кого, в кого) бути шанованим ким-небудь
.
Іванець .. за свою щиру службу старому Хмельницькому мав велику в його
[нього]
повагу і шанобу
(П. Куліш)
;
(111)
 
Ма́ти шмато́к (ку́сень, кусо́к і т. ін.) хлі́ба
:
а)
 
добувати засоби до існування, заробляти на прожиття
.
Схопивсь Мірошник, да пізненько, Що поки йшла вода маленька, Щодня він хліба мав шматок
(Є. Гребінка)
;
– Я б раділа, коли б мені трапилось таке місце, як у вас. Та, що казати, я дякую Богові, що маю собі певний шматок хліба
(Леся Українка)
;
б)
 
жити, не відчуваючи значних нестатків
.
Вона бралась за будь-яку роботу, щоб хоч постійно кусень хліба мати
(із журн.)
;
(112)
 
Ма́ю честь,
уроч.
:
а)
 
(з інфін.)
уживається як шаноблива форма при звертанні до когось, у розмові з кимсь; удостоєний, уповноважений, бажаю і т. ін
.
– Вибачте, будьте ласкаві! Професор Карташов з Петербурга. Маю честь освідчитись, – сказав прибулий
(О. Довженко)
;
б)
 
уживається як шаноблива форма прощання з ким-небудь
.
[
Вадим
:]
Дозвольте йти.
[
Ярослав
:]
Прощайте.
[
Вадим
:]
Маю честь
(Іван Ле)
;
(113)
 
Не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́)
бути жорстоким, бездушним або несправедливим і т. ін
.
Такі ж, як і він, злодії: .. весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому
(В. Винниченко)
;
– Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі .. не маємо?
(М. Стельмах)
;
Тато його
[діда]
дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці
(А. Дімаров)
;
(114)
 
Не ма́ти [Бо́га в животі́, а] царя́ в голові́,
жарт., зневажл.
бути дурним, несерйозним, некмітливим і т. ін
.
– Хай тільки
[пан]
одбере... Я йому такого пущу півня!.. – грізно каже Чіпка. Дід аж не стямився. – Що це ти кажеш, сину? Чи ти не маєш Бога в животі, а царя в голові?
(Панас Мирний)
;
Царя в голові, як мовиться, не мають, а туди ж, керувати
(з газ.)
;
(115)
 
Не ма́ти відбо́ю
від кого – чого
часто, багато разів бути, ставати об'єктом яких-небудь дій, домагань і т. ін
.
Не дивно, що Катря не мала одбою од улесливих речей та здивованих очей
(Панас Мирний)
;
Йон не мав одбою од настирливих людей: вони .. вкладали йому всі поголоски, що котилися по кутку про його дочку
(М. Коцюбинський)
;
Від женихів молоді лаборантки не мали відбою
(із журн.)
;
(116)
 
Не ма́ти всіх до́ма,
жарт.
нерозумно себе поводити, бути дурнуватим
.
У однієї жінки був чоловік, та такий собі вахлакуватий та неповороткий, та ще і не мав усіх дома
(з переказу)
;
(117)
 
Не ма́ти гара́зду в голові́
бути нерозумним і діяти нерозумно, несерйозно, невиважено
.
Тому занесли до хати, а юрба вийшла за ворота і почала судити по-своєму. – Басараби знов зачинають вішатися, не мають гаразду в голові
(В. Стефаник)
;
(118)
 
Не ма́ти де (куди́, до ко́го) го́лову (голови́) прихили́ти <Нема́ до ко́го прихили́тися>
бути самотнім, залишитися без рідних і близьких
.
– Я хочу стати за няньку або за економку, бо я, бачте, безприхильна й безпричальна удова. Нема мені до кого й прихилитись
(І. Нечуй-Левицький)
;
Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ...
(М. Коцюбинський)
;
Тепер, на старість, не має де голову прихилити
(М. Томчаній)
;
(119)
 
Не ма́ти душі́
бути непорядним, недоброзичливим, жорстоким і т. ін
.
Гей, а хто в кохання грає, Той приносить людям зло, Той душі, мабуть, не має
(С. Воскрекасенко)
;
(120)
 
Не ма́ти життя́
:
а)
 
(від кого, через кого – що і без дод.)
жити неспокійно, нервувати, зазнаючи великих неприємностей від когось, від чогось; не бути спокійним
.
На Щуку хтось бомагу
[бумагу]
в суд подав, Що буцімби
[буцімто]
вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав
(Л. Глібов)
;
б)
 
(без кого – чого)
тяжко переживати відсутність кого-, чого-небудь
.
Не мали вони життя без дітей, без щоденних батьківських клопотів
(з газ.)
;
(121)
 
Не ма́ти зеле́ного поня́ття (уя́влення)
про кого – що і без дод.
не мати найменшої думки про кого-, що-небудь
.
Лідка стирчала між ними, як кістка в горлі: адже вона не мала зеленого поняття про Веренчанку, про Лялю, загалом про те все, що пережилося за минулі вакації
(Ірина Вільде)
;
Я тодi не мав зеленого поняття про технiку реставрацiї стародавнього живопису, ще нiчого до ладу про нього не знаючи
(Р. Федорів)
;
Можливо, тітка .. пропонувала вжити щодо братів якогось чародійства (тоді я, правда, й поняття зеленого не мав, що воно таке, це тепер про такі речі говорять аж забагато)
(Валерій Шевчук)
;
Колись я пішов працювати в редакцію після закінчення десятого класу. Про журналістику не мав зеленого уявлення
(О. Шугай)
;
(122)
 
Не ма́ти [і] за Бо́же пошиття́
кого, зневажл.
вважати когось ні на що не здатним; зневажати
.
Його ображає згадка про те, що молодший брат, которого
[якого]
він не мав і за Боже пошиття, знищив усі його заміри
(М. Коцюбинський)
;
(123)
 
Не ма́ти (нема́, нема́є) [й (ні, а́ні)] копі́йки (копійчи́ни, [ла́маного (рідко зла́маного)] гроша́) за душе́ю (рідко при душі́)
бути бідним, без грошей, без засобів до існування
.
Зачинає жалуватися перед нею, що тепер тяжкі часи, немає при душі ані зламаного гроша
(Л. Мартович)
;
Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: – То й гроша не мав за душею, а тепер – двадцятьп'ятьтисячником
[двадцятип'ятитисячником]
став. Чув про таких?
(П. Панч)
;
– Ви ж казали, що не маєте за душею ні копійчини, – в'їв батько. – Для вас витрушу останнє, – розщедрився дядечко
(М. Стельмах)
;
(124)
 
Не ма́ти (й) (на́віть, жо́дного і т. ін.) поня́ття (уя́влення і т. ін.)
про кого – що і без дод.
зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь, не розбиратися в чому-небудь; не бути обізнаним із чимсь
.
Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота
(Леся Українка)
;
Ставало трохи страшно, коли зачинала
[Маруся]
ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу, – не мала поняття
(Г. Хоткевич)
;
Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію
(З. Тулуб)
;
[
Енн
:]
Ви не маєте найменшого розуміння про хороший тон і ввічливість
(В. Собко)
;
(125)
 
Не ма́ти (не зна́ти) про́сві́тку
:
а)
 
(перев. за ким – чим)
бути постійно зайнятим чим-, ким-небудь, заклопотаним
.
То він – Гнат – нероба, він, що так тяжко працював у своїм житті, що за роботою не знав просвітку!
(М. Коцюбинський)
;
Варвара не мала просвітку за дітьми, сім'я зав'язала їй світ
(К. Гордієнко)
;
б)
 
бути позбавленим спокійного життя, душевного спокою; переживати, страждати
.
Все життя не мали горяни просвітку. Думалось: ось-ось стане спокійніше і легше. Та де там
(із журн.)
;
(126)
 
Не ма́ти (не зна́ти) спи́ну (впи́ну)
бути нестримним у своєму вияві або в якихось діях
.
Жаль у материнім серці не має спину, не знає угаву...
(Панас Мирний)
;
Розходившися, Олдрідж, як дитина, вже не мав упину
(О. Ільченко)
;
Людська радість сильніша за повідь. Вона не знає упину
(С. Чорнобривець)
;
(127)
 
Не ма́ти ні кінця́ ні кра́ю (кінця́-кра́ю)
бути довгим, великим, тривалим, безконечним і т. ін
.
Вузенька стежка, що вела до сусіднього села, пролягала між високим житом, вилася понад обміжками й, здавалося, кінця-краю не мала
(Л. Яновська)
;
– Я степовик, і моя стихія – вільний рух по відстані, що не має кінця-краю
(Т. Масенко)
;
Карнавал не мав ні кінця ні краю. Радість не визнає часу. Вона сміливо і щедро витрачає його, бо знає, що час – найдешевша річ на світі, дається зовсім даром
(П. Загребельний)
;
(128)
 
Не ма́ти нічо́го за душе́ю
:
а)
 
бути бездуховним, не цікавитися нічим
.
Байдужий чиновник, холодна й пуста істота, яка нічого не має за душею
(О. Полторацький)
;
Ох, ці загадкові жіночі погляди! Сповнені таємниці й обіцянки. Вони нічого не мають за душею, нічогісінько не виконують з того, що обіцяють!
(О. Бердник)
;
Я .. чогось ждав, сидячи терпляче коло підніжжя трону, так ніби не мав нічого за душею, мав тільки прірву й порожнечу і пітьму беззоряну
(П. Загребельний)
;
б)
 
бути бідним
.
[
Ліда
:]
Звичайно, безглуздо одружуватися, не маючи нічого за душею
(О. Коломієць)
;
Він оженився на потомственій дворянці, яка, окрім дворянського звання, не мала за душею нічого, бо батечко Охоцької зумів так вдало управитись зі своїм маєтком, що від нього дітям не лишилося ані ложки
(Валерій Шевчук)
;
(129)
 
Не ма́ти нічо́го про́ти
кого, чого і без дод.
бути згодним з ким-, чим-небудь; не заперечувати чогось
.
Я не маю і не матиму нічого проти Вашого заміру пустити в люди “Серед степів”.. в збірникові
(Панас Мирний)
;
– То ви ж не проти? – Зрозумійте, я не маю нічого проти наших суперсучасних рок-груп, чи то пак “гуртів”. Кожному своє
(з газ.)
;
(130)
 
Не ма́ти [нія́кого] ви́ходу
перебувати в дуже скрутному, безвихідному становищі
.
Не маючи ніякого виходу, жінка звернулась до незнайомих людей із проханням допомогти їй
(із журн.)
;
(131)
 
Не ма́ти [нія́кого] ді́ла
до кого – чого
не цікавитися ким-, чим-небудь
.
Мирон невидимо є присутній в кімнаті, і не має діла ні до того, кому кричать, ні до тих, хто кричить
(В. Винниченко)
;
Українська інтелігенція здавна потроху тягла-таки до християнства, але народ до того не мав діла – то “справа панська” чи там справа окремих одиниць
(І. Огієнко)
;
Часом батьки не мають ніякого діла до того, чим займаються у вільний час їхні діти
(з газ.)
;
(132)
 
Не ма́ти [своє́ї] во́лі
легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним
.
Отже-таки вкінці послухав
[Славко]
просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові
(Л. Мартович)
;
(133)
 
Не ма́ти се́рця
:
а)
 
бути жорстоким, безсердечним і т. ін
.
– Серця не мають
[пани]!
Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?!
(Панас Мирний)
;
б)
 
(до кого – чого)
не ображатися на когось; бути байдужим до когось, до чогось
.
Вона
[Кобринська],
певно, сердиться на мене за те, що я ухилялася від бібліотеки сеї, але щось я не маю серця до сього видання, і така се вже вузенька річечка, сі жіночі видання
(Леся Українка)
;
Хоч бувало й обзивав мене пан Казимир “дурним бидлом”, а я на нього серця не мав
(І. Муратов)
;
(134)
 
Не ма́ти собі́ рі́вного (рі́вних, поді́бного, поді́бних),
перев. де
виділятися за якимись показниками; бути найкращим, найбільшим і т. ін. з-поміж усіх інших
.
[
Гелен
:]
Я рівного собі не маю тут з-поміж усіх владарів і героїв
(Леся Українка)
;
А ось щодо верб, що ними уквітчане Бабине, то вони не мають собі подібних ніде в світі
(П. Інгульський)
;
Слухаючи Хому, можна було подумати, що цей гвардійський стрілецький полк .. не має собі взагалі ніде рівного. Виходило так, що складається він всуціль з виняткових людей, з добірних героїв-богатирів
(О. Гончар)
;
За кількістю видань і тиражами Біблія не має собі рівних у світі
(із журн.)
;
(135)
 
Не ма́ти спо́ко́ю
від кого – чого і без дод.
постійно перебувати в стані тривоги, напруження і т. ін.; переживати
.
Маланка не мала спокою. Чутки про землю ожили з весною, наче посходили з зіллям, укупі з ним розростались
(М. Коцюбинський)
;
(136)
 
Не ма́ти ціни́
:
а)
 
бути позбавленим будь-якої вартості, значення і т. ін.; вважатися нічого не вартим
.
Такий робітник, що невесело дивиться, може собі робити й найліпше, але для господаря його робота не має ціни: сам його вид, його ліниві рухи та його бурчання роблять йому більше шкоди, бо знеохочують других, заражають їх лінивством, бунтують їх
(І. Франко)
;
[
Диякон
:]
З нас кожен певен, що ціни не має в твоїх
[єпископа]
очах життя наземне, марне, що дух твій поривається на волю в горішні високості
(Леся Українка)
;
б)
 
бути важливим, дуже цінним, потрібним, значним, дорогим і т. ін
.
Лікарські сили, зосереджені навколо Свиридова, все нарощувались і нарощувались, немов життя цього веснянкуватого учня ремісничого училища не мало ціни
(Ю. Яновський)
;
Дружня допомога у скрутний час не має ціни
(з газ.)
;
(137)
 
Не ма́ти чим хребта́ (хребе́т, ті́ло і т. ін.) прикри́ти
бути дуже бідним, погано одягненим; обноситися
.
Я не маю хребта чим прикрити
(І. Франко)
;
(138)
 
От (рідше ось) тобі́ [й] ма́єш
уживається для вираження подиву, незадоволення і т. ін. з приводу чогось несподіваного, неприємного і т. ін.; отак
.
Роман позивав Семена за позичені гроші. Семен так і вдарився руками об поли. – От тобі маєш! Що ж це за диво?..
(М. Коцюбинський)
;
– От тобі й маєш! – покликнула Софія. – А як же буде сьогодні? Гості теж будуть мерзнути, чи що?
(Леся Українка)
;
– А може, той... може, таки, Мар'янко, підемо до кого?.. До Порфирія... – От тобі й маєш, – посміхається Мар'яна
(І. Вирган)
;
[По] сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти)
Ру́ки [та но́ги] не зна́ють (не зна́ли, не ма́ють, не ма́ли) спочи́нку
(139)
 
Що ма́є (ма́єш, є, було́ і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху)
з усією енергією, з максимальним напруженням, завзяттям; дуже сильно
.
А ти пляшки, Грицьку, й чарки Трощи що маєш духу!
(П. Гулак-Артемовський)
;
Ось почав він що є сили Жінку з хати викликать
(І. Франко)
;
Бий тільки об камінь
[мурену]
що маєш сили, бо вкусить, наче собака
(М. Коцюбинський)
;
Зінька бігла що було сили, аж у вухах вітер свистів
(А. Головко)
;
З розгону налетів
[Саїд Алі],
що було сили вклеїв приставу кулаком у пику
(Іван Ле)
;
(140)
 
Як ся ма́єш (ма́єте, ма́є і т. ін.)
усталена форма запитування про здоров'я, життя (при зустрічі, вітанні з кимсь)
.
[
Виборний
:]
Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш?
(І. Котляревський)
;
[
Орленко
:]
Як ся має твоя небога – як її? Еге, Настя!
(І. Кочерга)
;
Іван підійшов до старого гуцула і голосно привітався: – Здоровенькі були, діду Лукіяне! Як ся маєте?
(І. Муратов)
;
– А-а-а, чумаченько винозорий, – мертво проскрипів Гарматій. – Як ся маєш? – Хвалити Бога
(М. Стельмах)
.