СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
МАТЕРІАЛІ́СТ
, а, ч.
1
.
Послідовник, прибічник матеріалістичної філософії
.
Як дослідник природи, він
[І. Мічурін]
був матеріалістом-діалектиком
(О. Довженко)
;
– Надія – це, понімаєте
[розумієте],
ідеалістична річ, а ми – матеріалісти; ми дивимось на це з точки зору неминучості певного історичного процесу
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Матеріалісти за вихованням, в глибині свого “я” кожен прагнув безсмертя
(А. Дімаров)
.
2
.
Людина, що вузькопрактично, раціоналістично ставиться до дійсності, заперечує ідеальне, високе
.
– А то я б був думав, що й ви пристали до того гурту, що уважає Богдана Олеся за матеріаліста й Бог зна якого вдоволеного й щасливого. А все через те, що він зачиняє душу й не виносить свойого
[свого]
я на торг
(О. Кобилянська)
;
А все ж таки була одна пісня, котра зворушувала його. Як співали “Родимий краю”, цей матеріаліст плакав
(Б. Лепкий)
;
// 
розм.
Той, хто на перше місце ставить особисту вигоду
.
[
Печариця
:]
А на лихої години я буду це робити
[вчити дітей]?
Що мені з того за користь? ..
[
Галя
:]
О, який же ви матеріаліст!
(Панас Мирний)
;
В бесіді вони
[ліберали]
часто люблять широкі, розмашні фрази, грімкі слова, – а на ділі вони крайні матеріалісти, консерватисти та самолюби
(І. Франко)
;
– Небо кольору папірця в п'ять карбованців, – сказав він. – Ви такий матеріаліст? – Безперечно
(В. Підмогильний)
.