СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
МАТЕРИ́НСЬКИЙ
, а, е.
1
.
Прикм. до ма́ти
1
; належний матері
.
В городах “свинку” ми ковіньками ганяли у материнських кофтах, чоботях батьків
(В. Сосюра)
;
Кому повiсти про болi материнського серця?
(І. Пільгук)
;
Вона розуміла, як йому тяжко, і знала, що її материнський обов'язок втішити його
(Григорій Тютюнник)
;
Спорідненість у родових общинах велась по материнській лінії
(з навч. літ.)
.
2
.
Власт. матері; такий, як у матері
.
Щось мовби шепнуло їй, щоби вона пішла подивитись, що роблять діти. Був це правдивий материнський інстинкт, бо зараз здалека учула дитинний крик і плач
(Н. Кобринська)
;
Хай на ньому
[рушникові]
цвіте росяниста доріжка .. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
(А. Малишко)
;
Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима
(В. Симоненко)
;
Як відомо, в сім'ї, де троє дітей, батьківська і навіть материнська ласка ділиться між дітьми не порівну: спочатку вся увага – первістку, пізніше – найменшому, а середульший завжди залишається обділений
(В. Малик)
;
Обличчя в неї було округле, з вічною материнською добротою, що так і світилася з кожної складки
(М. Руденко)
.
3
.
спец.
Такий, від якого або в якому зароджується, утворюється щось нове, подібне до нього; маточний (у 2 знач.)
.
Нові дочірні рослини можуть утворюватись як із коренів материнських рослин, так і з суцвіть
(з наук. літ.)
;
Можливість утворення двох абсолютно ідентичних молекул забезпечує передання спадкової інформації від материнської клітини дочірнім клітинам при поділі
(з навч. літ.)
.
4
.
перен.
Те саме, що рі́дний 4
.
Важко визначити, що таке національна ідея взагалі, бо її можна розуміти як зберігання материнської мови, обрядових звичаїв і т. ін. для окремої людини, родини чи громад, які проживають за межами рідного етносу
(Д. Павличко)
;
До материнської хати не дійшли – в хащах стежку переповзла гадюка, дружина сприйняла це як недобрий знак, ледве її заспокоїв
(Л. Костенко)
.