СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
МАГІ́ЧНИЙ
, а, е.
1
.
Стос. до магії (у 1 знач.)
.
Там же
[у рукописі Т. Поповича]
знаходяться й інші пам'ятки старої магічної літератури
(І. Франко)
;
Мабуть, ритуал вичерпано, магічний сеанс завершено
(Ю. Андрухович)
;
Після того, як дев'ять років тому княгиня Ілона продемонструвала свою магічну силу на очах у тисяч людей, підозри у володінні чаклунським хистом звернулися не лише на її дітей, а й на всіх кровних родичів
(О. Авраменко)
.
2
.
перен.
Чарівний, чудодійний
.
Вони обминули юрбу на алеях і пішли широкою чепурною вулицею, де вже замиготіли своїм магічним сяйвом електричні ліхтарі
(Д. Бузько)
;
Рятівне світло рідного дому наближалося швидко, і ось я вже в магічному колі ліхтаря
(Ю. Винничук)
;
Видіння поміщалися одне в одному, як матрьошки
[мотрійки],
як магічні китайські кульки, і не було цьому ні кінця, ні краю
(Ю. Іздрик)
;
// 
Який має надзвичайний вплив на кого-небудь
.
– Її очі мали якийсь магічний вплив на тебе
(І. Франко)
;
Далеко попереду глухо гуготів фронт. Він не лякав дівчину. Більше того, він зараз вабив її, притягував до себе з магічною силою
(О. Гончар)
;
Магічне це слово – план. Всі в нього вірили, всі про нього говорили з пошаною
(М. Руденко)
;
Нас поймав святковий настрій, сповнений чогось небуденного, чогось незвичайного, що чаїлося в наших душах і мало прокинутися під магічною дією віршів
(А. Дімаров)
.