СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЛЮД
, у, ч., розм.
1
.
Те саме, що лю́ди 1
.
До сходу сонця, рано-рано! У Вифлеємі на майдані Зійшовся люд
(Т. Шевченко)
;
Ганя братається з людом, сама ходить до пекарні, на город і собак не боїться
(І. Нечуй-Левицький)
;
Тут
[на станції]
не кожен і поїзд зупиняється, і квитки дають лише за годину до відправлення, а бач, скільки люду зібралося серед ночі
(В. Шкляр)
.
2
.
звичайно з означ.
Група людей, належних до якого-небудь середовища
.
У вас
[молоді]
в думках немає бруду, Палає в серці ще любов До обездоленого люду
(М. Старицький)
;
Шумів базар .. Вгорі жили царі і ворожбити. Внизу роївся ремісничий люд
(Л. Костенко)
;
Завдяки священикові німці й до сільського люду почали ставитися краще
(М. Андрусяк)
;
Чув я, що на плацу повно німців та іншого збройного люду, що поставив пан сього міста, щоб не сталось якого заколоту
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
;
// 
рідко.
Населення певної країни; народ
.
Він так любить Україну й той добрий український люд!
(М. Коцюбинський)
;
У кожного люду, у кожній країні Живе такий спогад, що в його
[нього]
в давнині Були “золотії віки”
(Леся Українка)
;
Бути кожному князю, як і кожному люду, господином
[господарем]
у своїй землі, непідвладним іншому князеві
(Д. Міщенко)
;
З колекцій київських музеїв та приватних зібрань виставлено дорогоцінні зразки іграшок, з якими виростало не одне покоління українського люду
(з газ.)
;
// 
Основна частина народу як протиставлення панівним верствам
.
Трудився щиро фараон, і дер, І мучив люд, що аж земля стогнала
(І. Франко)
;
Це таємне відгалуження метро не зображене на жодній з доступних простому людові схем
(Ю. Андрухович)
.