СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БЛУДЛИ́ВІСТЬ
, вості, ж.
Абстр. ім. до блудли́вий.
Котом злочинця прозвали не лише за м'якість рухів і блудливість, а й за притаманні цій тварині гострі слух та зір
(із журн.)
;
“Вмілістю взяв і його він, хай платить пеню за блудливість.” Так один одному вічні боги у гурті говорили
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
;
Блудливість цього запису умисна, бо тільки назва конкретного товару давала зміст перерахунку бюджетних коштів на комерційні структури
(з публіц. літ.)
.