СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БЛУДИ́ТИ
2
, блуджу́, блу́диш, недок., заст.
1
.
Вести розпусне статеве життя
.
Молодою блудила, а тепер стала свята
(із журн.)
.
2
.
бібл.
Відступати від Бога, порушувати Його повеління і заповіді
.
Вони
[ізраїльтяни]
не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами і вклонялися їм. Вони скоро відхилялися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх наказів
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
.