СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БЛОНДИ́Н
, а, ч.
Чоловік із білявим волоссям; білявий
.
То був високий на зріст, поставний, пишний блондин з синіми очима
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Ну, то скажіть принаймні, які вам більше подобаються, брюнети чи блондини?
(Леся Українка)
;
Васько – стрункий і чорнявий, Васюта – присадкуватий і блондин
(Ю. Смолич)
;
Якщо Атлантида справді існувала, то за біологічними законами мешканці були блондинами
(із журн.)
.