СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЛІ́ЛІЯ
, ї, ж.
Цибулинна рослина родини лілійних з прямим стеблом і великими, у формі дзвона, білими або яскраво забарвленими квітками
.
Гуляю я зеленими лугами, Де квітнуть білі лілії і рожі
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
;
Саджати конвалії, лілії у квітниках біля хати в Україні загальноприйнято
(із журн.)
;
* У порівн.
В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата
(Т. Шевченко)
;
Спереду засвічувались у тумані залізничні огні, ніби розцвітали велетенські золоті лілії...
(С. Васильченко)
;
Річкою до берегів навських, вістуючи світлу радість про воскресіння Христа, пливли шкорупайки
[шкаралупи]
крашанок, пливли, мов лілії, пливли в блаженну долину
(Є. Пашковський)
;
// 
перен.
Про кого-, що-небудь, кольором або ніжністю подібних до квітки цієї рослини
.
– Марія, Марія, дівчина чиста, лілія біла.., зламана, сплямлена, ваша лілія
(Леся Українка)
;
О люба, лебедій хвилястим плином ліній – випалюється лій з долоней
[долонь]
– білих лілій
(П. Мовчан)
.
(1)
 
Водяна́ лі́лія
рослина з великим блискучим листям та білими або жовтими квітками, поширена у водоймах; різновид латаття
.
Далекі озера манили до себе .. блакиттю своїх плес і ніжністю білосніжних водяних лілій
(Ю. Збанацький)
;
За якусь хвилину човен вільно загойдався серед білих водяних лілій
(П. Загребельний)
;
Невелике плесо частково поросло лататтям, даючи притулок своїм мешканцям – якщо такі були, звісно. Я нарахував сім розквітлих водяних лілій
(Любко Дереш)
.