СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЛІЛЕ́Я
, ї, ж., заст., поет.
Те саме, що лі́лія.
Зглядалися фіалки любо – і з жагою Одна до другої схилялися лілеї
(Леся Українка)
;
Глибокі саги, обставлені очеретяним муром, з білими й жовтими зірками водяних лілей
(І. Багряний)
;
Під хатою розцвітає бузок, півонії, жовті лілеї
(У. Самчук)
;
Здалеку можна було подумати, що то вони вибирають з каламуття великі білі чашки лілей в подарунок дівчатам, які ходили по березі, одначе лілеї були бродіям ні до чого
(О. Гончар)
;
На воді велично красувалися білосніжні лілеї та жовті глечички
(О. Бердник)
;
І що вам до того, як брів через болото по горло у воді молодий козацький сотник Іван Сірко і як гарматна картеч перемішувала з чорним багном білі лілеї і зелене латаття
(Ю. Мушкетик)
;
Уздовж доріжок, посипаних жовтим пилком, рівними рядами виструнчилися рожі, лілеї, троянди, гладіолуси, жоржини
(В. Нестайко)
;
* Образно.
О, як горіли спраглії уста! Де ти тепер, моя хистка лілеє?
(І. Франко)
;
Ти руки простягла, лілеє, І плине чорний войовник, Що в білих снах душі твоєї Майнув
(М. Рильський)
;
* У порівн.
Як лілея чиста й біла І як рожа чепурна, Мене дівчина зустріла Й засоромилась вона
(Б. Грінченко)
.