СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЛІЛЕ́ЙНИЙ
, а, е.
1
.
заст., поет.
Прикм. до ліле́я.
Двадцять чотири діди йшли ступою З лілейними вінками на чолі
(Є. Дроб'язко, пер. з тв. Данте)
.
2
.
Кольору лілеї
.
Тадеуш згадував лілейний цвіт руки, Ключа й записочку, не читану ще досі
(М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
;
// 
перен.
Ніжний і білий, як лілея
.
Вивела Трістана вона з одчаю тьми лілейними руками та спільними слізьми
(Леся Українка)
;
Навіть жінки, .. знамениті красуні, геніальні артистки, співачки, володарки сердець мільйонів людей, і ті з'явилися, і ті готові взяти лопати в свої лілейні руки й копати вугіль
(В. Винниченко)
;
Леся мовила: – Не сердься, Лілеє моя Лілейная, не хмур своїх брівок, – в її голосі раптом одгукнулося щось далеке, давнє – дитяче
(М. Олійник)
;
Якраз у цей момент лілейні пальчики жриць видобули зі свого ідола сакральну живицю
(Ю. Винничук)
.