СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЛІКВІДА́ТОР
, а, ч.
1
.
Той, хто ліквідує що-небудь
.
Він
[Елланський]
ніколи не належав до його
[мистецтва]
ліквідаторів і катафалка йому не споруджав; на його думку, .. всі міркування про те, чим має стати мистецтво в безкласовім суспільстві майбутнього, є міркування порожні й зайві
(М. Зеров)
;
Ліквідатор білих плям з рідної історії дивився на мене вже явно з симпатією
(В. Чемерис)
;
// 
Той, хто бере або брав участь у ліквідації наслідків якої-небудь серйозної аварії (перев. про Чорнобильську катастрофу)
.
Ліквідатори йшли у пекло, приходили інші, прожовклий поролон респіраторів звисав їм з обличчя клаптями
(Л. Костенко)
;
Скільки їх – знайомих і не знайомих із Богданом ліквідаторів – по різних цвинтарях великих міст, малих містечок і селищ, степових і лісових сіл знедавна стиха випромінюють пам'ять про себе для нащадків, аби вони їх не забували?
(із журн.)
.
2
.
фін.
Фізична особа, призначена для припинення діяльності боржника, визнаного банкрутом, та задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому порядку
.
Ліквідатор уживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, яке перебуває в третіх осіб
(з навч. літ.)
;
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняли рішення про припинення юридичної особи, призначають за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію, комісію щодо припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора) та встановлюють порядок і строки її припинення
(з мови документів)
.
3
.
іст.
Прибічник ліквідаторства
.
Більшовики звинувачували ліквідаторів у тому, що вони хотіли купити дозвіл царської поліції на легальне існування
(з наук. літ.)
.
4
.
Агент спецслужб держави або член терористичної організації, що здійснює замовні вбивства
.
Ліквідатор вистрілив у Степана Бандеру ампулою з отрутою
(із журн.)
.