СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЛІ́КАРСЬКИЙ
1
, а, е.
1
.
Прикм. до лі́кар.
Хо слухає, як молодий лікар розгортає плани своєї лікарської та просвітньої діяльності на селі
(М. Коцюбинський)
;
Нема гірше як дурний лікар, часом більше пошкодить словами (знаєте, ота лікарська щирість як у Нотнагеля!), ніж поможе рецептами
(Леся Українка)
;
Після лікарського обходу Свирид Яковлевич продовжував: – Село Кукавка .. знаходиться недалеко від Головчинців і Чорномина – там найбільше в ті роки орудував Кармелюк
(М. Стельмах)
;
У кожному слові і поруху хлопця була витриманість і глибоке почуття гідності – лікарської і людської
(з публіц. літ.)
;
// 
Належний лікареві, лікарям
.
Вона ішла по Великій Підвальній, уже проминувши німецьке консульство, і аж угиналася від своєї течки, у якій тільки несла фармакологічну книжку, лікарський халат і дешевенький стетоскоп
(Т. Осьмачка)
;
Над нею схилилося обличчя в окулярах, з білою лікарською шапочкою на голові
(О. Бердник)
;
Батькова лікарська платня різко зменшилась, ледве стачало родині на життя
(Ю. Покальчук)
.
2
.
Стос. до лікування; пов'язаний з лікуванням; лікувальний (у 1 знач.)
.
Будь-які подразнення (біль, шум, яскраве світло, лікарські маніпуляції) можуть спровокувати новий напад еклампсії
(з навч. літ.)
.