СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЛІК
1
, у, ч.
1
.
Те саме, що лічба́.
Ступай, сіромо, – геть за обрій, за частоколи тайгові, останній лік іде недобрий і тлумить душі, ледь живі
(В. Стус)
;
Для прадавньої людини одиницю ліку часу становили періоди між прильотами птахів, приходом риби
(із журн.)
.
2
.
Результат, наслідок підрахунків
.
Борис же, який притулився в кутку між книжковими шафами й великим вікном, що виходило на вулицю, в лік не йшов, та й не збирався він перед ординарцем фашистського офіцера викладати своїх ранкових спостережень, а тим більше – думок
(П. Загребельний)
;
У роки війни найкращі і найвідважніші лишилися на полях битв, і знову лік їм ішов на мільйони
(з газ.)
.
Вести́ лік (лічбу́)
(1)
 
Без лі́ку (рідше лічби́)
кого, чого і без дод.
дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь; безліч
.
А людей, людей! без ліку, та все чужі – минають і не глянуть на тебе
(Марко Вовчок)
;
Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку
(О. Довженко)
;
І так уже нашого брата-козака без лічби помучено
(П. Панч)
;
Тут землі щедрі, Тут річок без ліку
(Л. Костенко)
.