СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЛІЙКУВА́ТИЙ
, а, е.
Схожий на лійку (у 1 знач.)
.
Вона .. скочила з дороги, вилізла на купу глини, все ще несучи наперед себе зомлілу Фрузю, потім ще раз озирнулася, обережно злізла вниз, у лійкувату долинку, котрої осередком була яма
(І. Франко)
;
Між блідо-жовтими, майже ясно-сірими пісками .. котилась річка каламутно-шоколадного вигляду, – вона вирувала, бігла, мов гурти рудих хортів, злитих в одну течію з переплетеними струмками й лійкуватими .. водоворотами
(В. Барка)
;
В бік ночі хилиться трава, і вітер душу порива, мов жухлий лист, як порошину, щоб в лійкувату порожнину її всотала круговерть, в безмовність, де владує смерть...
(П. Мовчан)
.