СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЛІЙ
, ло́ю, ч.
Сало рогатої худоби, що вживається в їжу; у старовину використовувався для освітлення
.
Шкода й лою на лемішку
(Номис)
;
Татарки .. частували їх .. свіжим інжиром та смаженими на овечім лою коржиками...
(М. Коцюбинський)
;
І швець, підливши лою до вигаслих лампад, почаркувавсь з собою і мовив: пийте вряд!..
(П. Мовчан)
;
Вiд матiнки пахло молочним коров'ячим духом i димом вербового хмизу .. А вiд дiвчат несло овечим лоєм
(Ю. Логвин)
;
Кораблі Колумба напередодні легендарного плавання до берегів Америки були ретельно оброблені сумішшю лою та смоли
(із журн.)
;
// 
перен.
Жирова речовина, що виділяється залозами шкіри людини
.
В повній безпеці Валерик міг себе почувати лише на водокачці.., подалі від чорних ченців, що, спливаючи лоєм, ріжуться по закапелках з конторниками “в очко”
(О. Гончар)
;
* Образно.
Мар'яна не знаходить собі місця серед новітніх міщан, помащених пролетарським лоєм
(М. Хвильовий)
.
(1)
 
Є лій у голові́
чиїй, у кого і без дод., жарт.
хто-небудь розумний, здібний, кмітливий і т. ін
.
– Були нагнали його з школи, так він подав начальству трактат. І так написав, що архімандрит змінив свою постанову. Є лій в голові хлопця
(М. Стельмах)
;
Лій топи́ти
Ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́ <Ма́ти лій під чу́бом>
Підлива́ти (долива́ти) / підли́ти (доли́ти) олі́ї (оли́ви, ло́ю) у вого́нь (в ого́нь, до вогню́)