СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЛІДІ́ЄЦЬ
ЛІДІ́ЙЦІ
, ів, мн. (одн. ліді́єць, і́йця, ч.; ліді́йка, и, ж.).
Індоєвропейська народність, що жила в ІІ–І тис. до н. е. в Лідії, на заході Малої Азії
.
[
Андромаха
:]
Хвала богам! Пішли-таки лідійці! Пішли на бій
(Леся Українка)
;
– Ми, лідійці, віримо в силу добрих і лихих богів, але віримо й у людську силу
(І. Білик)
;
– Хазяїне, ця людина говорить, що він лідієць, що їхнє судно розбило море, а він один уцілів, вчепившись за дошку, – сказав старший наглядач
(В. Чемерис)
.