СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЛІДО́ТА
, и, ж., розм., рідко.
Те саме, що блі́дість.
Місяць навівав на її вид ідеальну блідоту, сховав гарячий рум'янець на щоках
(І. Нечуй-Левицький)
;
Виплакані червоні очі блищали хворобливим блиском, а непомірний шар пудри блідотою відтіняв густі, рівні брови
(Іван Ле)
.