СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЛІ́ГМА
, присл., розм.
Те саме, що ле́жачи.
Як чарка обійшла коло, то Іван її поставив лігма коло пляшки, бо боявся, аби не впала, така маленька, на землю
(В. Стефаник)
;
На дзвін не йшли, а плазували лігма Раби та блазні, дуки й королі
(М. Бажан)
;
Коли йому здалося, що вже налив досить, він поклав напівповну амфорку лігма додолу й заходився кресати вогню
(І. Білик)
.