СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЛІ́ГВО
, а, с.
1
.
Заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина
.
Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу
(з казки)
;
Він збагнув, що потрапив до лігва якогось страхітного звіра, але не додумав цієї думки до краю, як уже спав
(І. Багряний)
;
Вертаючись до свого лігва, тигр ще здалеку подав голос. Це був низький і дужий рев, що луною прокотився по всій долині
(А. Дімаров)
.
2
.
перен., розм.
Убоге житло або постіль людини
.
Побрався я до свого лігва
(Сл. Б. Грінченка)
;
Хутко помостила
[Одарка]
подушку до стіни, а піл заслала рядниною. Стара не перелізла – перекотилася на те лігво
(Панас Мирний)
;
Щоденно виходила баба Марія з поводатиркою
[поводиркою]
з свого лігва й незмінним шляхом ішла до Києва стольного
(Н. Королева)
.
3
.
[I]перен., розм.[/I]
Пристановище ворога, злочинця, жорстокого правителя і т. ін.
І твій утікач, цілком можливо, затягує тебе в якусь жахливу пастку, в бандитське лігво, де їх буде безліч проти тебе одного
(Ю. Андрухович)
;
Лігво одного з найвпливовіших політиків держави сьогодні прочинить перед ним двері, і Сашко Макаров зробить усе, щоби закріпитися і вкрасти за пару років не менше, ніж, приміром, Марта
(Люко Дашвар)
;
Шевченко написав свій грізний “Сон”, несучи розплату російському самодержавству, у Петербурзі, у самому лігві царської опричнини
(з газ.)
.