СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЛІВО́РУЧ
.
1
.
присл.
З лівого боку; протилежне
праворуч
(у 1 знач.)
.
Ліворуч чорна машина, що з червоного рота прокльоном стогне
(В. Стефаник)
;
Ось базар, за ним ліворуч вулиця, де жила в своєї тітки Надя...
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Ліворуч, скрізь, куди сягало око, ряхтіла жовто-зелено низька отава, шатрами то тут, то там стояли лози...
(Василь Шевчук)
;
У кінці коридору ліворуч були сходи – саме туди й повернув режисер
(Ю. Андрухович)
.
2
.
присл.
У лівий бік, на лівий бік; протилежне
праворуч
(у 2 знач.)
.
Чорною плямою, заступаючи небо, стоїть у житі жандарм, поглядає праворуч, ліворуч
(О. Довженко)
;
Дивився
[Максим]
ліворуч, дивився праворуч і бачив: скільки сягав погляд, вода йшла буряно, несамовито, перетявши шлях до його мети
(І. Багряний)
;
Командир полку послав кінну розвідку далеко ліворуч і праворуч від дороги, щоб з'ясувати там характер ворожої оборони
(О. Гончар)
;
.
3
.
у знач. прийм., з род. в.
Уживається на позначення кого, чого-небудь, з лівого боку від яких відбувається дія
.
Орися вже вихопилась на рівнину, польські гармаші, певно, примітили одинокого вершника, бо ліворуч і праворуч Орисі почала злітати вгору земля
(В. Чемерис)
;
– Це диявольська манa! – знавісніло вигукнув монах, що стояв ліворуч барона
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.