СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЛІ́ДНУТИ
, ну, неш, недок.
1
.
Ставати блідим, блідішим
.
Рожа червона, та й та блідне
(приказка)
;
Шавкун не міг слова вимовить від радості та від страху, – то блід, то червонів
(Панас Мирний)
;
Ярина жахається, блідне
(М. Коцюбинський)
;
Блідне місяць, гаснуть зорі, І сонечко сходить
(Леся Українка)
;
Небо почало сіріти, й у Степанівцях вогонь блід перед сходячим сонцем
(О. Маковей)
;
– А я? – мов луна, повторила дівчина, бліднучи від образи
(О. Бердник)
.
2
.
тільки 3 ос., перен.
Втрачати яскравість, виразність
.
Блідли в його пам'яті фантастичні пригоди
(І. Франко)
;
Їй було .. весело і легко сьогодні на душі: .. все погане, що було в житті, одсувалося назад, блідло
(М. Коцюбинський)
;
Є слова, що під впливом часу стираються і бліднуть
(І. Волошин)
.