СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЛІВА́ЦЬКИЙ
, а, е.
1
.
зневажл.
Стос. до лівака (у 1 знач.), лівацтва
.
– Слухай, Коломійцю, дівчина тільки висловила бажання стати медиком, а ти вже тягнеш її на стежку найнебезпечнішого лівацького ухилу в медицині
(Ю. Смолич)
;
– Цікаво, де вони тепер свої зборища та вистави влаштовувати стануть? Бо до себе ми їх і на милю не підпустимо, між нами для всякої лівацької зарази місця нема
(І. Нижник)
;
Після поразки лівацьких заколотів у Німеччині й Угорщині в 1919 р. російським комуністам довелося розпрощатися з надіями на революцію в Західній Європі
(з наук. літ.)
.
2
.
розм., рідко.
Стос. до лівака (у 4 знач.)
.
Правдою було тільки те, що він дійсно займався боксом – свою лівацьку правобічну стійку він показував бездоганно
(Ю. Андрухович)
.