СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БЛИ́ЖНІЙ
, я, є.
1
.
рідко.
Те саме, що близьки́й 1, 3, 4
.
– А може, яка ближня стежина є? – пита
[черниця]
(Марко Вовчок)
;
Верба була широка .. Каленик Романович та ближні сусіди любили сидіти влітку під нею
(І. Сенченко)
;
На ближньому дубі загойдалася гілка
(А. Шиян)
;
Фіакр проминає портал високого, асиметричного будинку, що здіймається в сутінках загадковою примарою над усіма ближніми дахами
(з публіц. літ.)
;
Зійшлася сама ближня рідня
(Г. Квітка-Основ'яненко)
.
2
.
у знач. ім. бли́жній,
нього,
ч., бібл.
Будь-яка людина відносно іншої
.
Люби Господа Бога свого всім серцем своїм і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
[
Неофіт-раб
:]
Учили ви мене любити ближніх, так научіть мене їх боронити
(Леся Українка)
;
Хто з нас не полюбляє милуватися своєю тінню в очах ближнього?
(В. Дрозд)
;
Серед загальнолюдських цінностей чільне місце посідають біблійні заповіді: люби ближнього, не вбий, не вкради
(із журн.)
.