СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЛАЗУ́ТЧИК
, а, ч., заст.
Розвідник, перев. у тилу ворога
.
Перед виходом на вершину гори .. баша вислав уперед лазутчиків...
(В. Малик)
;
Вночі він підіслав до білих чужинців лазутчика із “стрілою війни”
(Ю. Бедзик)
;
Підуть сушею чи морем? Того козацьким лазутчикам вивідати не вдалося
(Ю. Мушкетик)
;
// 
Той, хто збирає секретні відомості, працює в певній організації під прикриттям; шпигун
.
Комуністів було навіть оголошено як лазутчиків і шпіонів ворожої російської армії
(В. Винниченко)
;
За наказом генерала Горна кілька десятків лазутчиків, під виглядом ярижок і дрібних крамарчуків, перейшли кордони
(Н. Рибак)
;
– А хто ви такий? – гидливо ворухнув куточками губів Президент. – Ви всього тільки лазутчик. Таємно вдерлися в Космічну Колонію...
(М. Руденко)
;
// 
зневажл.
Таємний агент поліції (у 1 знач.)
.
На вулиці, як троє там людей Зберуться – глянь – лазутчик так і в'ється
(М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
.