СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
КУДЛА́НЬ
, я́, ч., розм.
Те саме, що кудла́й.
Кудлань підняв голову, лупнув зеленкуватими очима на гурт хлопчаків за ворітьми і ліниво махнув хвостом
(М. Сиротюк)
;
З-під повітки кидається до мене кудлань, і ми стоїмо якийсь час один перед одним, аж поки з-за хати не виходить господар
(М. Олійник)
;
– Був чоловік як чоловік, а тепер звівся на якогось кудланя
(І. Нечуй-Левицький)
.