СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БІСНУВА́ТИЙ
, а, е.
1
.
Одержимий бісом (бісами)
.
А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього
[Ісуса Христа],
і Він словом Своїм вигнав духів
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
[
Річард
(бере від Деві молота і замахує ним):
]
Гей, одступіться! .. здіймається лемент: “Він біснуватий!”
(Леся Українка)
;
Розвій, о Всевишній, туман біснуватого, стань на заваді .. згубі погубника
(І. Драч)
;
* У порівн.
Готліб, мов біснуватий, зачав бігати по хаті
(І. Франко)
;
// 
Лютий, роздратований, розгніваний; несамовитий
.
Зробився Турн наш біснуватим. Реве, як ранений кабан
(І. Котляревський)
.
2
.
у знач. ім. біснува́тий,
того,
ч.; біснува́та,
тої,
ж.
Про божевільну людину
.
Оженився дурний та взяв біснувату, та не мали що робити – підпалили хату
(з народної творчості)
;
Історія – це моторошний маскарад розбійників і біснуватих
(В. Підмогильний)
.