СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БІСИ́ТИСЯ
, бішу́ся, бі́сишся; наказ. сп. біси́сь; недок., розм.
Бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати
.
І поки ж будеш ти біситься? На Трою і Троянців злиться?
(І. Котляревський)
;
Ми бісились, бо в нас було самолюбство
(М. Хвильовий)
;
Дівчата мовби веселіли з того, як бісився Нестір
(К. Гордієнко)
;
* Образно.
А надворі бісилась метелиця
(Є. Кравченко)
.
(1)
 
Біси́тися з жи́ру,
зневажл.
легковажно поводитися, вередувати, коверзувати, живучи в багатстві, в розкошах, без труднощів
.
Один біситься з жиру, а другий риється по смітниках за кухонними покидьками
(Ірина Вільде)
.