СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БІ́СЕР
, у, ч., збірн.
Дрібні й круглі чи багатогранні намистини зі скла, каміння, металу і т. ін. з отворами для нанизування
.
– Закури, браток, тут можна, – озвався П'ятниця і подав Вихору оксамитовий, вишитий бісером кисет
(В. Кучер)
;
Найдавнішою технікою виготовлення нашийних прикрас було нанизування бісеру на волосіння або нитки
(з наук.-попул. літ.)
;
* Образно.
Поважні гості .. роздивлялися вкриті бісером чисел сторінки
(Н. Рибак)
;
На тоненьких павутинках повисли бісером міріади крапель роси
(з газ.)
;
* У порівн.
Зверху посипалась дрібна роса, мов бісер
(І. Нечуй-Левицький)
.