СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БІС
1
, а, ч.
1
.
Злий дух, слуга диявола
.
– Як воно скоїлось – і не вгадаю. Се біс проклятий спокусив
(Л. Глібов)
;
Багатому й біс дітей колише, – говорить давнє прислів'я
(Іван Ле)
;
– Їм чи чорт, чи біс, аби яйця ніс
(Ю. Збанацький)
.
2
.
Уживається як лайка
.
Сунеться який біс – йому колючка в ніс
(Л. Глібов)
.
(1)
 
Біс (злий дух) всели́вся (посели́вся) <рідко Бісеня́та всели́лися>
в кого
хто-небудь, перебуваючи в стані збудження, запалу і т. ін., робить незрозумілі, дивні вчинки
.
Сама ж
[Сивилла]
вся корчилась, кривилась, Мов дух вселився в неї злий
(І. Котляревський)
;
Якісь, певне, лихі бісенята вселилися в молоду Олімпіаду. Господарка такі коники викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрестився
(О. Ковінька)
;
Та коли переступили поріг готелика, .. знов поселився в Тетяну Василівну біс незгоди
(П. Загребельний)
;
(2)
 
Біс злиза́в (ізлиза́в)
кого
хто-небудь безслідно пропав, зник
.
– Сомка твого вже біс ізлизав – не бійсь, не викрутиться з запорозьких лап!
(П. Куліш)
;
(3)
 
Біс (кат, чорт) би його́ (тебе́, її́ і т. ін.) взяв,
лайл.
уживається для вираження обурення, незадоволення, досади і т. ін
.
– Іванов, де ти? – кричав хтось у темряві. – Де ти, чорт би тебе взяв!
(О. Гончар)
;
(4)
 
Біс одни́м мотузо́чком скрути́в
кого, зневажл.
хтось міцно здружився, маючи спільні інтереси, уподобання
.
Недарма ж він з Варавою дружить, а це із Левченком зв'язався. Хіба ж не видно, що біс їх одним мотузочком скрутив?
(М. Стельмах)
;
(5)
 
Біс узя́в (вхопи́в)
зневажл.
:
а)
 
(кого)
хто-небудь помер, загинув
.
Узяв біс пана, – хай бере й підпанків
(прислів'я)
;
Мов пара отрутна, штрикнув
[напій]
його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс
(В. Самійленко)
;
Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме
(П. Козланюк)
;
б)
 
(що)
пропало, згинуло що-небудь (про тварину)
.
Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс
(з народної творчості)
;
– Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?.. – Не візьме його, мамо, біс! – весело одмовляє Чіпка
(Панас Мирний)
;
(6)
 
Біс (чорт, ді́дько, кат) із ним (з не́ю, з тобо́ю і т. ін.)
уживається для вираження примирення з чим-небудь, байдужості до когось, чогось
.
– Чорт з нею, з економією. Подумаєш – щастя. Була б шия, а ярмо знайдеться!
(А. Головко)
;
Кат із ним. Що буде, те й буде
(В. Кучер)
;
– Продаш
[продаси] [корову]
для такого чоловіка! Дідько з нею!
(М. Стельмах)
;
З кошика потроху вилітали й розбивалися яєчка, і до нього веселими очима сміялися жовтки. Ну, й кат із ними. Кузьма вже не заздрий на таку закуску
(М. Стельмах)
;
– Діло й на тебе є. – А кат із ним, із тим ділом, – відмахнувся Дорошенко
(О. Гончар)
;
– Ну і біс з ним! – відмахнувся Ясень, оволодівши трохи собою. – Є чого так переживати
(Ю. Бедзик)
;
(7)
 
Біс (чорт, рідко чортеня́) штовха́є [під ребро́]
кого
хто-небудь робить якісь погані, необдумані вчинки ніби проти його волі
.
Хіба ж Тоня, його розумна, твереза, практична Тоня, сіла б із ним в каючок, якби і її не штовхало оте чортеня зваби, спокуси, жадання торкнутися чогось заборонного, звідати незвіданого?
(О. Гончар)
;
Якийсь біс штовхав його сьогодні під ребро і весь час спонукав на хлоп'ячі вихватки
(П. Загребельний)
;
(8)
 
Біс (чорт, нечи́стий і т. ін.) спокуша́є / спокуси́в
кого
хто-небудь не може утриматись від поганих учинків
.
Що мені робити? Мене спокушає нечистий
(І. Нечуй-Левицький)
;
(9)
 
Біс (чорт) сі́пає за язи́к
кого
кому-небудь нестерпно хочеться сказати щось, хтось не стримується від зайвих слів
.
– Пробачте, що... – Пробачаю, – задавнений біс сіпає вчителя за язик, – що зробиш: вдача
(М. Стельмах)
;
Де в бі́са (в чо́рта)!
Диви́тися (рідко позира́ти) бі́сом
(10)
 
До бі́са (до дия́вола, рідше к бі́су, к дия́волу)
:
а)
 
(кого, чого і без дод.)
багато, безліч
.
Дурниці вареники і варяниці, інша справа борщ, – хоч поганий, так до біса!
(прислів'я)
;
– Та й до біса ж у цього паші всякого надбання! Якби підпалити – днів зо три горіло б!
(М. Пригара)
;
Качви тієї й справді в Інгульській заплаві було до біса
(О. Сизоненко)
;
б)
 
дуже, занадто, надзвичайно
.
– Гаразд, гаразд, докторе, – заспокоїв його жартуючи Яремченко, – я дуже терплячий гість, хоч, правду кажучи, до біса зголоднівся
(Д. Бедзик)
;
– Леонтій Леонтійович – людина статечна, розумна і до біса хитра
(П. Кочура)
;
Жінка поставила пляшку і кинулась до печі. Коляда стежив за її спритними рухами і думав, що оця Маланка до біса славна молодичка
(М. Зарудний)
;
в)
 
уживається для вираження категоричного небажання мати справу з ким-, чим-небудь, терпіти когось, щось
.
– Пхе, – каже господар, – якого ж чорта нам коло них панькати? – К дияволу кармазинів! – загукала громада, роздрочившись, як бугаї
(П. Куліш)
;
[
Твардовський
:]
Я з вами згоден: тиран-поміщик – к бісу
(С. Голованівський)
;
Не вперше їй чути від чоловіка: .. збудую
[канал]
і більше не буду .. кину до біса, кладовщиком
[комірником]
або завгаром піду
(О. Гончар)
;
До біса якогось вовка сіроманця, до біса мисливську забавку, бо є інші сіроманці, яких треба провчити назавжди
(М. Стельмах)
;
г)
 
у знач. виг.
уживається, коли проганяють, відпускають або впускають кого-небудь кудись з невдоволенням, обуренням і т. ін.; куди завгодно
.
– Та пустіть її до біса, – крикнув затурканий писар. Молодицю пустили
(Марко Вовчок)
;
– Я сказала .. незграбно пошито. – Ну і к дияволу її, коли так! – рішила панночка, зірвавши з себе .. блузку
(Леся Українка)
;
Марко почервонів, як рак, і шпурнув даскалові гаманець у лице. – Йди до диявола! Ти зневагу і кривду червінцями хочеш заплатити, і то шляхтичеві?
(А. Чайковський)
;
[
Шалімов
:]
Та забирайтесь ви всі до біса з вашим Мальованим
(І. Кочерга)
;
ґ)
 
уживається для вираження заперечення чого-небудь або обурення чимсь
.
Всі вони
[теоретики]
в один голос повторяли те саме: в боротьбі здобудеш право своє. Мене при цьому лиш одне дивувало: чому, до диявола, ця сама боротьба мусить обов'язково мати аж такий безобразний вираз?
(У. Самчук)
;
Іди́ [собі́] до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, до ли́ха, к бі́су, к чо́рту, під три чорти́ і т. ін.),
[І] [сам] чорт (біс) не розбере́ (не пізна́є)
Іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (до ді́дька, к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.),
Куди́ чорт (біс, нечи́стий і т. ін.) поні́с
Ма́тері (бі́сові, рідше ті́тці) його́ (її́, ї́хній і т. ін.) кові́нька (ко́рінь)
(11)
 
На [яко́го] бі́са (чо́рта),
лайл.
для чого, навіщо; зовсім непотрібний або непотрібно
.
На чорта та худоба, коли жить неподоба
(Номис)
;
– То ти хоч би пику вмив, – докоря йому Лушня. – На біса я буду мити, коли дощ і без того обмиє
(Панас Мирний)
;
– На якого біса їх
[блузки]
шити, коли не носити?
(Леся Українка)
;
– Що, теж в Америку закортіло? – Та на біса вона мені, ваша Америка
(О. Довженко)
;
– На чорта мені здалися твої і Юркові книжки! Ти діло говори! – скипів Митрофан
(М. Стельмах)
;
(12)
 
[Не] з бі́са ([не] з чо́рта)
дуже, вельми, занадто
.
Прикидаєшся, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
З біса розумна ти
[Катря],
моя люба! – кепкує з неї Лазар
(Марко Вовчок)
;
– Піду, – каже Марина, – втечу від лиха! Не з біса й я хитра! Не дамся я тому лиху!..
(І. Нечуй-Левицький)
;
“Та який ти з біса мудрий! – Мовить лицар, – ще ні разу Я таких, як ти, не бачив”
(Леся Українка)
;
Одарка Дармограїха вдалася .. з чорта розумна
(Є. Гуцало)
;
Степан розповідав мені щось з біса веселе, сам реготав з цього
(П. Загребельний)
;
(13)
 
Не узя́в його́ (її́, їх і т. ін.) біс (кат, чорт)
уживається для вираження схвалення кого-, чого-небудь, захоплення кимсь, чимсь
.
– Вже де появиться
[Василь],
то усі дівчата коло нього. І танцювати, і жартувати, не узяв його біс
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Вона, кат її не взяв, препишна молодиця
(Марко Вовчок)
;
Та й сам Ґава – не взяв його кат – догадливий удався
(І. Франко)
;
Ні чорта́ (ні бі́са)
Оди́н чорт (біс, ді́дько) <Одна́ сатана́>
Позира́ти во́вком (бі́сом, зи́зом і т. ін.)
Посла́ти до бі́са (до чо́рта)
(14)
 
Сам біс (чорт) го́лову зве́рне
неможливо розібратися в чому-небудь дуже заплутаному, зрозуміти що-небудь
.
Бюрократ так справу поверне, що сам біс голову зверне
(приказка)
;
Сам чорт (чортя́ка, біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.)
У чо́рта (у бі́са, у га́спида)
Хай (неха́й) йому́ (їй, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, біс, га́спид і т. ін.),
Хоч [до бі́са] у пе́кло
Чорт (біс) зна (зна́є) що
Чорт (біс) [його́] ба́тька (рідше ма́му) зна́є (зна) <Чорти́ (біси́) [його́] ба́тька (рідше ма́му) зна́ють>
Чорт (біс) [його́ (її́, вас і т. ін.)] бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.)
Чорт (ді́дько, дия́вол, біс, га́спид і т. ін.) [його́ (тебе́, їх і т. ін.)] [ду́шу] зна́є (зна)
Що за чорт (біс, мара́)?
(15)
 
Яки́й (рідко кий) біс!
уживається як заперечення, спростування у знач.
ні!
,
де там!
Чіпка випив
[чарку]
і собі. – Що, посолодшало? – Кий біс!
(Панас Мирний)
;
Як (мов, ні́би і т. ін.) лихи́й (рідше нечи́стий, біс і т. ін.) попу́тав
Яко́го чо́рта (бі́са, га́спида, недо́вірка) <Яко́ї нете́чі>