СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БІРЮЗА́
, и́, ж.
Непрозорий напівкоштовний камінь блакитного або блакитнувато-зеленого кольору
.
І небу подібна лежить бірюза
(М. Хвильовий)
;
Одного дня Зогак усадовився На троні, зробленім з кісток слонових, І заквітчавсь вінцем із бірюзи
(А. Кримський)
;
Люлька прикрашена орнаментальною різьбою та інкрустована опалом, бірюзою
(з наук. літ.)
;
* Образно.
Сяє хмара білокрила, Квітне неба бірюза
(А. Малишко)
;
* У порівн.
Хвилі то сині-сині, як бірюза, то фіолетові
(І. Нечуй-Левицький)
.