СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КЕ́ЛЬТИ
, ів, мн. (одн. кельт, а, ч.; ке́льтка, и, ж.).
1
.
Племена індоєвропейської мовної групи, які на початку І тис. до н. е. населяли басейни річок Сени, Рейну, Луари, верхнього та середнього Дунаю
.
Давні кельти відганяли злих духів, б'ючи в калатала, танцюючи у страшних масках. Тепер, навпаки, з цього роблять розвагу, шабаш усілякої чортівні, парад скелетів
(Л. Костенко)
;
Образ Священного Дерева – символу життя – германці запозичили у кельтів
(О. Шугай)
;
Англійська нація склалася в результаті змішання кельтів з німецькими племенами – англами та саксами, а також із норманами
(з навч. літ.)
.
2
.
Люди, які належать до народів кельтської мовної групи
.
Корчмар, рудий носатий кельт, задоволений тим, що в його заклад завітали такі блискучі молоді лицарі, вкинув у склянки з товстим дном по дві кульки льоду і налив трохи більше половини жовтого напою
(В. Кожелянко)
.