СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КЕ́ЛІЙКА
, и, ж.
Зменш. до ке́лія.
Келійка старої черниці незвичайно ясно увиджувалась їй
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Січовикові ж, бач, трудніше від ченця.., – звернувся він до куцого
[отця]
. – Вам коли чогось не велено, то ви мерщій до келійки та й... нишком?
(О. Ільченко)
;
Жовтий вогник непевним світлом осяяв невелику, викопану в сухій глині келійку
(О. Бердник)
;
Вздовж другого поверху тягнувся коридор, позад якого були невеличкі кам'яні келійки, в кожній два віконця – одне на вулицю, друге в коридор
(П. Загребельний)
;
Ігумен тим часом зайшов у келійку й уважно її обдивився
(Валерій Шевчук)
.