СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КЕЙФУВА́ТИ
КАЙФУВА́ТИ
, заст. КЕЙФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1
.
розм.
Віддаватися кайфу (у 1 знач.)
.
Він, видно, вже перехилив чарчину І під каштаном мудро кейфував
(М. Рильський)
;
Я насолоджуюсь власним красномовством, я кайфую від розумних слів, що злітають з моїх уст, я відчуваю себе Цицероном
(В. Малик)
;
Хуррем сіла біля Хафізи .. Їли пожадливо, безугавно пліткували.., насолоджувалися ситістю, теплом, легкістю в тілі, кейфували
(П. Загребельний)
;
Сиджу, п'ю каву і від кави кейфую!
(Ю. Логвин)
;
Банзай задумався. Його нутро кайфувало і тріумфувало. – Давай підем до мене. Тут є всі, включно з Корієм. Після уроків підем до мене, добре?
(Любко Дереш)
.
2
.
тільки кайфува́ти, жарг.
Відчувати кайф (у 2 знач.)
.
Варив
[Лаптєв]
на нашій електроплитці жужу – концентрат, замінник кави, який крав на кухні, кидав туди циклодол, етаперазин чи навіть люмінал, що вдавалось дістати, і кайфував
(В. Рубан)
.