СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БИ́РКА
1
, и, ж.
1
.
Однорічна вівця; ярка
.
* У порівн.
Мокра, як бирка, Параска з верещанням кинула кашкета Данилові в обличчя
(Іван Ле)
.
2
.
лайл.
Про нікчемну, погану жінку
.
Вона буде мовчати, а він бігатиме по чужих, а він буде любитися з тою биркою, з тою слинявою Настею
(М. Коцюбинський)
.
3
.
Овеча шкура; смушок
.
Серед різноманітної продукції вівчарства важливе місце займають смушки, або бирки
(з наук.-техн. літ.)
;
// 
Смушева шапка
.
А ще на козаку, бідному летязі, шапка-бирка, Зверху дірка
(з народної пісні)
;
Будь-який козак волів радніше вийти поміж люди без штанів, ніж без бодай драної бирки на голові чи в руках...
(О. Ільченко)
;
І припилила зір важка пилюка, На бирки випала, на кунтуші
(А. Малишко)
.