СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БИНДЮ́ЖНИК
, БЕНДЮ́ЖНИК, а, ч., розм.
Візник-вантажник, що перевозить вантажі на биндюгах
.
Вночі листівки .. виносили до підводи в подвір'ї биндюжника Єгоренка
(Ю. Смолич)
;
[
Єфрем
(входить збентежений, він в одежі, яку бендюжники носять):
]
Здрастуйте!
(М. Кропивницький)
;
* У порівн.
Напився, як биндюжник, собака
(В. Винниченко)
;
У забігайлівку лізли якісь патлаті жевжики, лаючись, мов биндюжники
(А. Крижанівський)
.